Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.
У зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи, без сплати ПДВ.
Основний вид діяльності: КВЕД 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту».
Між фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи (експедитор) та юридичною особою – платником (перевізник) на загальних підставах (був укладений договір. Згідно з умовами договору перевізник несе повну відповідальність за збереження в дорозі вантажу, що перевозиться, перевізник зобов’язується відшкодувати експедитору збитки, пов’язані з пошкодженням, втратою і псуванням всього вантажу або його частини під час перевезення.
Внаслідок дій перевізника вантаж був пошкоджений. Перевізник визнав свою вину та готовий виплатити експедитору суму штрафу.
Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію
з питання:
Чи не буде трактуватися як порушення чинного законодавства факт отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи від юридичної особи штрафу, нарахованого за псування вантажу з вини
перевізника в процесі виконання ним договору на перевезення вантажу?
Основу правового регулювання відносин транспортного експедирування становлять норми глави 65 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), ст. 316 Господарського кодексу України, Закон України від 01 липня 2004 року
№ 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – Закон № 1955) та інші нормативно-правові акти, що видаються відповідно до них, а також міжнародні договори.
Статтею 929 ЦКУ визначно, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1955 учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори тощо.
Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Клієнт – споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Відповідно до п. 292.13 ст. 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу.
Згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи (експедитор) отримує від юридичної особи (перевізника) на загальній системі оподаткування дохід у вигляді виплати штрафу, нарахованого за псування вантажу з вини перевізника в процесі виконання ним договору на перевезення товару, то сума такої виплати включається до доходу платника єдиного податку з відповідним оподаткуванням.
Разом з тим отримання зазначеного доходу у розумінні глави 1
розділу XIV Кодексу трактується як порушення умов перебування фізичної особи – підприємця на другій групі платників єдиного податку. Тобто, платник єдиного податку другої групи у разі порушення умов, зазначених у п.п. 2
п. 291.4 ст. 291 Кодексу (а саме, отримання доходу від суб’єкта господарювання на загальній системі оподаткування), повинен відмовитися
від застосування спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |