Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.05.2025 р. № 2567/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з отримання від нерезидента кредит-ноти у грошовій формі та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є учасником карткової платіжної системи, оператором якої є компанія-нерезидент – міжнародна платіжна система (далі – МПС). На підставі рамкового ліцензійного договору з МПС Товариство надає користувачам платіжних систем послуги щодо переказу коштів за допомогою такої платіжної системи із використанням електронних платіжних засобів, та сплачує МПС відповідні платежі (винагороду).

З метою сприяння збільшенню використання електронних платіжних засобів та кількості операцій, повʼязаних з функціонуванням МПС, на підставі Ділового договору така МПС при досягненні Товариством певних цільових показників надає Товариству знижки – підтримку, яка обчислюється у відсотковому розмірі до основних комісій за послуги МПС. Така підтримка надається на підставі кредит-ноти із подальшим перерахуванням на поточний рахунок Товариства грошових коштів як компенсації частини понесених витрат Товариства на послуги МПС з переказу коштів.

Діловим договором не визначено обовʼязку Товариства щодо надання МПС послуг з маркетингу та надання таких послуг не є господарською діяльністю Товариства. 

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи вважається отримана від МПС кредит-нота оплатою вартості маркетингових послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ;

2) чи є обʼєктом оподаткування ПДВ знижки (підтримки), отримані Товариством від МПС?

Водночас звернення не містить достатньої інформації (зокрема, щодо умов господарських договорів) для однозначної ідентифікації господарських операцій, що здійснюються субʼєктами господарювання, та суті послуг, які отримуються Товариством від МПС. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, порушених у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та порядок виконання платіжних операцій в Україні визначено Законом України                         від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі –                          Закон № 1591).

Відповідно до статті 1 Закону № 1591:

платіжна операція − будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;

платіжна послуга − передбачена Законом № 1591 діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій;

платіжна система − система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо процесингу, клірингу та/або виконання розрахунків між учасниками платіжної системи;

оператор платіжної системи − юридична особа, яка встановлює правила платіжної системи, виконує інші функції для забезпечення функціонування платіжної системи та несе відповідальність за діяльність цієї платіжної системи відповідно до її правил та вимог законодавства;

надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку − надавач
платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника для виконання платіжних операцій;

надавач платіжних послуг з ініціювання платіжної операції − юридична особа, яка в установленому Законом № 1591 та нормативно-правовими актами Національного банку України порядку отримала право на надання послуг з ініціювання платіжної операції;

надавач платіжних послуг з надання відомостей з рахунків − юридична особа, яка в установленому Законом № 1591 та нормативно-правовими актами Національного банку України порядку отримала право на надання послуги з надання відомостей з рахунків.

Кредит-нота, виходячи із практики її застосування, може надаватися у формі винагороди у грошовій формі за досягнення відповідних показників, а також шляхом зменшення суми зобов’язання перед постачальником за поставлений / той, що підлягає постачанню товар (послугу) (тобто зменшення договірної вартості таких товарів (послуг)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів − будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання послуг − будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктами 186.2 − 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3
і 186.3¹ статті 186 ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 ПКУ).

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з надання послуг із виконання платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем.

 

Перелік послуг з виконання платіжних операцій, розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування, затверджено постановою Правління Національного банку України  від 01.08.2017 № 73 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 15.09.2023 № 114).

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 ПКУ. Згідно з пунктом 180.2 статті 180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ ПКУ.

Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь покупців (організацій, які придбавають товари/послуги у постачальника), які є винагородою за досягнення певних економічних показників та сприяють пожвавленню збуту товарів/послуг постачальника.

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) − послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону № 996).

Таким чином, якщо кредит-нота надається МПС Товариству з метою сприяння збільшенню використання електронних платіжних засобів та кількості операцій, повʼязаних з функціонуванням МПС, та у зв’язку з досягненням Товариством певних цільових показників, і така кредит-нота надається у грошовій формі, то за своєю сутністю така виплата коштів Товариству визначається як оплата маркетингових послуг, які надаються Товариством МПС. Місцем постачання маркетингових послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника таких послуг (тобто Товариства).

Щодо питання 2

Оподаткуванню ПДВ підлягають операції, а не знижки за ті чи інші послуги (підтримка).

Якщо внаслідок надання Товариству кредит-ноти зменшується договірна вартість послуг, які були надані Товариству МПС, та виплата грошових коштів МПС Товариству за своєю сутністю є поверненням зайво сплачених коштів за послуги, що були надані Товариству МПС, то операція із повернення таких коштів не визначається ПКУ як операція з постачання товарів/послуг, а тому не є об’єктом оподаткування ПДВ. Водночас подальші податкові наслідки з ПДВ у звʼязку з отриманням такої кредит-ноти залежать від суті послуг, що постачаються МПС Товариству.

При цьому кожен конкретний випадок податкових правовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів (зокрема, умов договорів), що дозволяють детально ідентифікувати господарські операції, який може бути здійснений контролюючим органом в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ.

Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).