Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.05.2025 р. № 2605/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємство …, надісланої листом ГУ ДПС у Запорізькій області   … , щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство без надання будь-яких документів що підтверджують право власності, класифікаційні ознаки та функціональне призначення належних йому об’єктів нерухомості проінформувало, що є сількогосподарським підприємством, перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи по ставці 3% та на балансі підприємства  є нерухоме майно в т.ч. будівлі  сільськогосподарського призначення.

Підприємство запитує: 1) на підставі яких документів визначається належність будівлі до того чи іншого класу класифікатору НК 018:2023 для цілей оподаткування Податком; 2) які дії має здійснити Підприємство для приведення документів на нерухомість у відповідність до класифікатора НК 018:2023; 3) чи є об’єктом оподаткування Податком гаражі та криті автомобільні стоянки, що використовуються сільгоспвиробником в його діяльності; 4) чи є об’єктом оподаткування Податком адміністративний корпус; 5) чи є об’єктом оподаткування Податком будівля трансформаторної підстанції, що використовується сільгоспвиробником в його діяльності; 6) чи є об’єктом оподаткування Податком будівля каналізаційної-насосної станції; 7) чи є об’єктом оподаткування Податком будівля каналізаційної-очисної споруди, каналізаційні мережі та каналізаційні колектори; 8) чи є об’єктом оподаткування Податком будівлі, які за класифікатором НК 018:2023 мають коди: 2222 (водонапірна башта) та 2303 (нафтотермінал); 9) чи є об’єктом оподаткування Податком артезіанська свердловина.

Оскільки до звернення не надано документів, що підтверджують права власності Підприємства на об’єкти нерухомого майна, не надається інформація щодо  характеристик об’єктів нерухомого майна, то щодо викладених питань надається  роз’яснення загальних норм податкового законодавства.

Порядок справляння Податку врегульовано ст. 266 Кодексу, яким визначено що до об’єктів оподаткування Податком належать об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

До об’єктів житлової нерухомості належать будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки нерухомості  (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.129¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування Податком в розумінні Кодексу визначено п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу. Згідно з п.п. «ж» п.п.  266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі»                (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками  в оренду, лізинг, позичку.

Національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд»                    (далі – Класифікатор) затверджено наказом  Міністерства економіки України                                від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000».

Зокрема, клас 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора включає в себе будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси, тощо.

Перелічені у зверненні об’єкти нерухомості не відносяться до класу 1271 Класифікатора, тому на них не поширюється положення  п.п. «ж»  п.п.  266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Об’єктами класифікації  згідно з  Класифікатором є окремі споруди, що в такій класифікації поділяються на два розділи «Будівлі» та «Інженерні споруди».

Надання роз’яснень щодо положень Класифікатора та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України, Державна податкова служба України не уповноважена на роз’яснення його положень.

З метою  встановлення  належності об’єктів нерухомості до відповідного класу будівель за Класифікатором, Підприємству доцільно звернутися до уповноваженого органу для отримання інформації щодо належності об’єкту нерухомості до певного класу Класифікатора та включити отриману класифікацію до записів реєстру майнових прав.

У межах податкового регулювання кожен об’єкт оподаткування розглядається окремо, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта. Належність  будівлі до того чи іншого класу для цілей оподаткування має бути підтверджено. 

Згідно Класифікатора клас 1242 «Будівлі гаражів» включає  гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; клас 1220 «Офісні будівлі» – будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, у тому числі для промислових підприємств, банків, поштових відділень, органів державної влади та місцевого самоврядування, тощо належать до підрозділу 12  «Нежитлові будинки» розділу 1 «Будівлі». 

Оскільки відповідно до п.п. «б», «г»  п.п. 14.1.129¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу адміністративний корпус і гаражі та криті автомобільні стоянки в розумінні Кодексу належать до нежитлової нерухомості, то вони  є об’єктами оподаткування Податком.

Відповідно до розділу 2 «Інженерні споруди» Класифікатора клас 2222 «Місцеві трубопроводи водопостачання» включає місцеві трубопроводи для транспортування води, пари або стисненого повітря, водонапірні башти, колодязі, фонтани та гідранти; клас 2223 «Місцеві каналізаційні трубопроводи» – каналізаційні мережі та каналізаційні колектори, каналізаційні очисні споруди, а клас 2303 «Споруди підприємств хімічної промисловості» – споруди, що складають хімічні, нафтохімічні або нафтопереробні підприємства, термінали для нафтопродуктів, коксохімічні та газові заводи.

Враховуючи, що каналізаційно-насосна станція, каналізаційно-очисні споруди, каналізаційні мережі, каналізаційні колектори, водонапірна башта, нафтотермінал в розумінні Кодексу не визначені, як об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості та відповідно до Класифікатора належать до розділу 2 «Інженерні споруди», то                                   на них не поширюється  визначення об’єкта оподаткування Податком.

Щодо трансформаторних станцій зазначаємо наступне.

Трансформаторні станції та підстанції включені до класу 2214 «Магістральні лінії електропередач» групи 221 «Магістральні трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» та до класу 2224 «Місцеві лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» групи 222 «Місцеві трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» підрозділу 22 «Трубопроводи, лінії електронних комунікаційних мереж та електропередачі» розділу 2 «Інженерні споруди» Класифікатора.

Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів Класифікатора виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруд, які обумовлюються призначенням споруди (наприклад, офісні будівлі, дорожні споруди, водопровідні споруди, трубопроводи) (абзац 2 розділу 4 «Загальні положення» Класифікатора).

Поняття, правила та положення установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу,  для  регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.                        Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами  (ст. 5 Кодексу).

Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.   

Водночас відповідно до  п.п. «е» п.п. 14.1.129¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Отже, трансформаторна підстанція, яка входить до складу господарської (присадибної) будівлі, є об’єктом оподаткування Податком.

Щодо  артезіанської свердловини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей  (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення  яких  є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Правилами охорони підземних вод, затверджених наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 11.05.2023 № 325 «Про затвердження Правил охорони підземних вод» та Порядком державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 963 (зі змінами)  визначено, що артезіанська свердловина – інженерна водозабірна споруда, яка є вертикальною гірничою виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу, що призначена для збору підземних вод з  різних водоносних горизонтів.

Статтею 1 Водного кодексу України (далі – Водний кодекс) визначено, що водозабір – споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта.              

Частиною першою ст. 48 Водного кодексу визначено, що спеціальне   водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосування каналів. 

Спеціальне водокористування  є платним і здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (частина перша ст.  49 Водного кодексу).

При цьому звертаємо увагу, що спеціальне водокористування передбачає виникнення податкових зобов’язань  зі сплати  рентної плати за спеціальне використання води відповідно до норм ст. 255 Кодексу.

Відповідно до розділу 2 «Інженерні споруди» Класифікатора клас 2212 «Магістральні водопроводи» включає  магістральні наземні, підземні або підводні трубопроводи  для транспортування води, насосні, фільтраційні станції та станції водозабору.

Будівлями в розумінні Кодексу є земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (п.п. 14.1.15 п. 14.1  cт. 14 Kодексу).

Таким чином на об’єкт нерухомості – артезіанська свердловина, яка не має ознаки будівлі в значенні п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14  Кодексу та класифікується в розділі 2 «Інженерні споруди» Класифікатора, не поширюється визначення об’єкта оподаткування Податком.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.