Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.05.2025 р. № 2615/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, КП є реципієнтом проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД). Проєкт МТД пройшов державну реєстрацію, що підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), та реалізується відповідно до Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств (далі – Рамкова Угода), учиненої 12 грудня 2006 року та ратифікованої Законом України від 03 вересня 2008 року № 360-VI. Партнерською угодою, укладеною згідно з грантовою угодою між КП та виконавцем проєкту МТД, передбачено співфінансування проєкту: 90% загальної кошторисної вартості проєкту – за грантові кошти Європейського Союзу та 10% – за кошти КП.

Враховуючи вищевикладене, КП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з отримання коштів гранту КП;
2. чи необхідно відображати такі кошти у податковій декларації з ПДВ;
3. чи має КП право на податкові пільги з ПДВ та податку на прибуток підприємств у разі здійснення операцій у рамках проєкту МТД;
4. чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з виконання робіт із реконструкції напірних елеваторів в описаній у зверненні ситуації;
5. якщо КП має підписувати з підрядником (виконавцем робіт) договір, який передбачає закупівлю необхідних матеріалів і виконання робіт з реконструкції напірного елеватора, то чи має такий підрядник (виконавець робіт) на застосування податкових пільг з ПДВ в частині закупівлі матеріалів у постачальників та виконання робіт субпідрядником, які у подальшому будуть використані для виконання за договором з КП?

Водночас інформація, надана у зверненні, не дає змоги встановити всі обставини здійснених операцій, зокрема, не містить детальної інформації щодо договору, укладеного КП з підрядником (виконавцем робіт), в якому статусі перебуває такий підрядник при здійсненні діяльності з реалізації проєкту МТД виходячи з понять, визначених пунктом 2 Порядку отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проектів міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153), тощо).

Оскільки КП не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.

Статтею 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі статтею 3 Рамкової угоди заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Європейського Співтовариства (далі – Співтовариство), не обкладаються податками, митними зборами, або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:

контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті ПДВ, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн;

у тих випадках, коли контракт стосується поставки товарів, що походять з України, контракт повинен бути укладений на підставі цін, без урахування ПДВ;

іноземні підрядники та їхні робітники, які не є громадянами України й не проживають постійно в Україні, що працюють за контрактами, фінансованими коштом Співтовариства, звільняються від усіх податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що справляються на території України, включаючи податки, пов'язані із підприємницькою діяльністю та отриманням прибутку.

При цьому термін «товар» слід розуміти як будь-який продукт, послугу і/або права, які підлягають продажу, а термін «контракт» означає письмовий договір між Комісією Співтовариств та юридичною або фізичною особою, укладений з метою виконання проєкту (програми) зовнішньої допомоги, що фінансується Співтовариством.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 грантовою угодою є угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми); МТД – фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; бенефіціаром – центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проекту (програми), що заінтересована в результатах виконання проекту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проекту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, комітети та Апарат Верховної Ради України, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що МТД може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проєктів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

робіт і послуг;

прав інтелектуальної власності;

фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;

інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пункти 11, 13 Порядку № 153).

Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проєктів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД, (далі – план закупівлі) до переліку не включаються товари, роботи і послуги, що придбаваються за кошти, залучені на умовах співфінансування з інших джерел, крім проектів (програм), партнером з розвитку за якими є Співтовариство.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ» (пункт 17 Порядку № 1307).

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, (далі – Порядок № 21).

Пунктом 3 розділу V Порядку № 21 передбачено, що у рядку 5.1 (з рядка 5) податкової декларації з ПДВ вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування ПДВ. Для платників податку, які заповнюють рядок 5, обов'язковим є подання додатку 5 до податкової декларації з ПДВ (далі – додаток 5).

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненнях, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми) (стаття 4 Закону № 996).

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Щодо питань 1 – 2

Якщо платник ПДВ отримує грант у вигляді коштів, який не передбачає постачання ним товарів/послуг, і такі кошти, відповідно, не є оплатою вартості таких товарів/послуг, то об'єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні у платника не виникає та, відповідно, до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються і у податковій декларації з ПДВ не відображаються.

Разом з цим, якщо до платника надходить грант у вигляді коштів як оплата вартості поставлених ним (що будуть поставлені у майбутньому) товарів/послуг, то операції з постачання таких товарів/послуг є об’єктом оподаткування ПДВ та залежно від конкретних умов можуть оподатковуватися ПДВ або звільнятися від оподаткування ПДВ. При здійсненні таких операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі у разі здійснення звільнених від оподаткування ПДВ операцій у рамках проєкту МТД) платник складає в установленому порядку податкову накладну згідно з вимогами Порядку № 1307, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН в установлені ПКУ терміни, та відображає її у податковій декларації з ПДВ відповідно до Порядку № 21.

Щодо питань 3 (в частині ПДВ), 4 та 5

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для реалізації права на отримання податкових пільг є державна реєстрація таких проєктів, яка проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

У разі дотримання умови для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого міжнародною угодою, згода на обов’язковість якої надана у встановленому законодавством порядку, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153, операції з постачання платником товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, виконавцю проєкту МТД або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту) у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, звільнятимуться від оподаткування ПДВ.

У рамках проєктів МТД, партнером з розвитку яких виступає Співтовариство, а реалізація відбувається частково за кошти гранту Співтовариства, а частково – за кошти КП на умовах співфінансування, операції з постачання платником ПДВ товарів/послуг відповідно до проєкту МТД та в межах затвердженого плану закупівлі, що придбаваються виконавцем та субпідрядником проєкту (як за рахунок коштів гранту Співтовариства, так і за  рахунок коштів КП), звільняються від оподаткування ПДВ. В договорі на таке постачання ціна таких товарів/послуг має бути вказана «Без ПДВ». Постачальник за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначає і до бюджету не сплачує.

При цьому слід зазначити, що режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб та не на операції із отримання або використання коштів МТД, а на операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, у випадку дотримання умов для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого Рамковою угодою, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153 (реєстрація проєкту та оформлення реєстраційної картки, плану закупівлі), операція платника (у тому числі підрядника (виконавця робіт) з постачання товару, зазначеного у плані закупівлі проєкту МТД, виконавцю проєкту МТД або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту) у рамках проєкту МТД та у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, буде звільнятися від оподаткування ПДВ. В договорі на таке постачання вартість таких товарів/послуг має бути вказана «Без ПДВ».

Подання документів до ДПС для отримання підстав для застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, нормами ПКУ та Порядком № 153 не передбачено.

Разом з тим, з метою підтвердження правомірності застосування такого пільгового режиму оподаткування платник податку має зберігати у справі:

копію реєстраційної картки проєкту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;

копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).

Підтвердженням для застосування такого звільнення є належним чином оформлене інформаційне підтвердження (додаток 8 до Порядку № 153), яке подане виконавцем або субпідрядником у визначений термін органові ДПС, де зазначені реквізити контрагентів – постачальників (найменування, код, місцезнаходження) (у тому числі Товариства) та сума постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

При цьому якщо платник не має статус виконавця або субпідрядника у розумінні положень Порядку № 153 та здійснює придбання товарів/послуг у контрагентів – постачальників, то операції з постачання такими контрагентами –постачальниками платнику товарів/послуг не звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, а Інформаційне підтвердження платником не подається.

При реалізації товарів/послуг у межах виконання проєкту МТД, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не нараховуються.

У разі недотримання вимог, встановлених міжнародними угодами, ПКУ та Порядком № 153, вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Щодо питання 3 (в частині податку на прибуток підприємств)

Рамковою угодою не передбачено пільгового оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку від операцій з реалізації контрактів, що фінансуються коштом Співтовариства, для виконавців – резидентів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).