Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.05.2025 р. № 2645/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку визначення суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), що підлягає бюджетному відшкодуванню та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснило розрахунок з постачальником за поставлені товари / послуги скориставшись банківськими кредитними коштами з кредитного рахунку відкритого у відповідному банку.

З огляду на зазначене, Товариство просить надати відповідь на питання:

Чи можна включити до обрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ, суми ПДВ, сплачені Товариством постачальнику за поставлені товари / послуги з власного кредитного рахунку відкритого у банку?

У зверненні відсутня інформація, щодо опису конкретної ситуації, що призвела до необхідності звернутись до ДПС з запитом про надання індивідуальної податкової консультації, а також копії платіжної інструкції, яка підтверджує факт сплати Товариством кредитних коштів постачальнику за поставлені товари / послуги, а також не зазначено напрямку бюджетного відшкодування. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушеного у зверненні питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Банківський кредит для цілей Закону України від 07 грудня 2000 року             № 2121-ІІІ «Про баки і банківську діяльність» (зі змінами)                                           (далі –Закон № 2121-ІІІ), зокрема це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей (стаття 2 глави 1 розділу І Закону № 2121-ІІІ).

Банківські рахунки це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Банківський платіжний інструмент це засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійсненні з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів.

Платіжна інструкція для цілей Закону України від 30 червня 2021 року       № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (зі змінами) (далі – Закон № 1591) це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Відповідно до пункту 2 статті 40 Закон № 1591 платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Платіжна операція вважається завершеною, зокрема в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача (пункт 1 стаття 49 Закон           № 1591).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення                товарів / послуг (абзац другий пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, -дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника, а також дата отримання платником податку товарів/послуг (абзаци другий та третій пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентується статтею 200 розділу V Кодексу.

Бюджетне відшкодування це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.4¹ статті 200 Кодексу платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4² статті 200 розділу V Кодексу не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів / послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (підпункт 200.7 статті 200 розділу V Кодексу).

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (підпункт 200.8 статті 200 розділу V Кодексу).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V Кодексу).

Щодо питання

Отже, кредитні кошти надані банком, які обліковуються на банківських рахунках, зокрема кредитних рахунках, як зобов’язання банку (кредит банку) стосовно Товариства, дають можливість, здійснювати переказ коштів, на підставі сформованих відповідних документів, за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів (платіжних інструкцій) на підставі яких проводиться переказ грошей, в межах нормативно-правових актів, якими регулюється надання банками кредитних коштів та їх використання держателями платіжних інструментів.

Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача.

Якщо, суми податку, сплачені Товариством у разі здійснення операції, наприклад з придбання товарів / послуг, включені до податкового кредиту, датою списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, зокрема на оплату товарів / послуг, що підтверджується відповідними платіжними документами, і внаслідок визначення ним суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, виникає від’ємне значення, то Товариство має право визначити напрямок бюджетного відшкодування та прийняти рішення про повернення суми бюджетного відшкодування.

Для повернення суми бюджетного відшкодування Товариству необхідно подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому однією з обов’язкових умов при поверненні сум до бюджетного відшкодування є сплата включених до податкового кредиту сум податку отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України.

Платники податку, якими дотримано всіх обов’язкових умов передбачених законодавством для повернення сум бюджетного відшкодування з Державного бюджету України отримають таке бюджетне відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках передбачених Кодексом – документальної  перевірки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу.