Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.05.2025 р. № 2676/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію на звернення з урахуванням висновків, викладених у рішенні Одеського окружного адміністративного суду (далі – Рішення) від 13.11.2024 та постанови П’ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 (справа № 420/18803/24), і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2021 року у справі
№ 821/1075/15-а позов            до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної митної служби України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 12 березня 2015 року №              в частині звільнення                з посади першого заступника начальника Херсонської митниці Міндоходів з підстав, передбачених Законом України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади», п. 7-2 частини першої ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Державну митну службу України зобов’язано поновити           на посаді першого заступника начальника Херсонської митниці Міндоходів та стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі середній заробіток за час вимушеного прогулу за період
з 13 березня 2015 року по 03 лютого 2021 року включно у сумі 616078 грн. 98 коп. з відрахуванням податків та зборів.

Постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 420/632/23 за позовом               до Державної митної служби України, Чорноморської митниці Держмитслужби про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду стягнуто з Державної митної служби України на користь                    середній заробіток за час затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду.

На виконання постанови П’ятого апеляційного адміністративного суду
від 11 липня 2023 року у справі № 420/632/23 Державною митною службою України 30 жовтня 2023 року сплачено у безспірному порядку                середній заробіток за час затримки виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду.

Натомість єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на вказану суму до теперішнього часу не нарахований та не сплачений; відповідний розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у встановленому законодавством порядку не поданий.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи зобов’язана Державна митна служба України нарахувати та сплатити єдиний внесок на середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, виплачений                 на виконання постанови П’ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 420/632/23, а також подати до податкового органу відповідну звітність?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»
(далі – Закон № 108) та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до ст. 236 КЗпП у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

При цьому постановою Об'єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15 (№ 61-25545сво18) зазначено, що «середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника (ст. 236 КЗпП) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону № 108, тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника».

Разом з цим, за результатами судового розгляду встановлено, що незаконне звільнення – це незаконне припинення роботодавцем із працівником трудового договору в односторонньому порядку. У свою чергу, виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника полягає у відновленні трудового договору, який раніше існував і був незаконно припинений. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати, бо є заробітною платою.

Крім того, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний одночасно прийняти рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період, що обчислюється починаючи з дати незаконного звільнення по дату постановлення рішення про поновлення на роботі, що підлягає негайному виконанню (ст.235 КЗпП України). Якщо ж роботодавець затримує/ухиляється від виконання рішення суду про поновлення на роботі (котре підлягає негайному виконанню), то вимушений прогул триває, а суд виносить рішення про виплату незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу (від дати постановлення рішення про поновлення на роботі до дати фактичного поновлення цієї особи на роботі). При цьому стягнуті судом суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу мають правову природу заробітної плати.

З вищевикладеного слідує, що виплата особі доходу у вигляді «середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу» має таку ж юридичну природу як виплата особі доходу у вигляді «середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі», оскільки в обох випадках вказані виплати є оплатою заробітку працівнику, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами.

Враховуючи зазначене та зважаючи на висновки суду, оскільки середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі по своїй суті є середнім заробітком за період вимушеного прогулу, який виник у результаті затримки виконання судового рішення, а тому є базою для нарахування єдиного внеску.

При цьому роботодавець як податковий агент зобов'язаний при нарахуванні зазначеного доходу на користь фізичної особи виконати усі функції, визначені Кодексом, а саме здійснити нарахування (утримання) та перерахування до бюджету податків і зборів, а також надати відповідну звітність до контролюючого органу.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень п. 52.2 ст. 52 та
ст. 53 Кодексу зазначена консультація надана на виконання висновків, викладених у рішенні Одеського окружного адміністративного суду
від 13.11.2024 та постанови П’ятого апеляційного адміністративного суду
від 15.04.2025 (справа № 420/18803/24) має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно платником податків –                .

________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію