Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2025 р. № 2698/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, фізична особа звернулась до суду з позовною заявою до Підприємства про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Набравшим законної сили рішенням апеляційного суду позов фізичної особи до Підприємства було частково задоволено, зокрема, постановлено:

визнати недійним і скасувати наказ Підприємства про звільнення фізичної особи;

поновити фізичну особу на роботі;

стягнути з Підприємства на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу (абзац 5).

Апеляційним судом також було прийнято додаткову постанову, якою
абзац 5 резолютивної частини постанови апеляційного суду доповнено словами: «з відрахуванням із вказаної суми всіх обов’язкових податків і платежів».

Зазначену суму державним виконавцем було стягнуто з Підприємства у примусовому порядку шляхом безспірного списання коштів на користь фізичної особи у визначеній судовим рішенням сумі – у брутто-розмірі (тобто без утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору).

Водночас, фактичне поновлення фізичної особи на роботі не відбулося, а відповідний наказ Підприємством не був виданий з огляду на те, що особа не зверталася до Підприємства особисто, що ускладнило належну ідентифікацію, підтвердження достовірності підпису на поданих заявах через електронну пошту, а також з урахуванням обставин, викладених у заяві про звільнення, де зазначалося про відсутність наміру приступати до виконання трудових обов’язків у зв’язку з перебуванням за межами України.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Який порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку
на доходи фізичних осіб і військового збору відповідно до норм Кодексу встановлено у випадку примусового стягнення сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу державним виконавцем за рішенням суду з Підприємства на користь фізичної особи, яка фактично не була поновлена на роботі, якщо вказані суми були стягнуті у брутто-розмірі (тобто без утримання податку на доходи фізичних осіб і військового збору)?

2. Чи слід, у розумінні норм Кодексу, вважати стягнення державним виконавцем за рішенням суду з Підприємства на користь фізичної особи сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу у брутто-розмірі (тобто без утримання податку на доходи фізичних осіб і військового збору) нарахуванням (виплатою, наданням) Підприємством оподатковуваного доходу на користь платника податку?

Якщо так, яким чином Підприємству слід:

оподатковувати таку суму податком на доходи фізичних осіб та військовим збором;

відобразити зазначену суму у Додатку Д1, Додатку 4ДФ та Додатку Д5 об’єднаної звітності (Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Податковий розрахунок), із окремим детальним роз’ясненням порядку заповнення
Додатку Д5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби», з урахуванням відсутності факту поновлення фізичної особи на роботі та примусового списання державним виконавцем суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у брутто-розмірі?

3. У разі неможливості Підприємством утримання податку на доходи
фізичних осіб та військового збору під час примусового списання зазначених сум, чи має застосовуватися порядок, встановлений п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, зокрема, щодо обов’язку фізичної особи самостійно задекларувати та сплатити податок?

Щодо першого – третього питань

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Крім того, відповідно до ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (п.п. «а» п. 171.2 ст. 171 Кодексу).

При цьому відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Як зазначено у зверненні, за рішенням суду скасовано наказ Підприємства про звільнення з роботи платника, його поновлено на роботі та постановлено стягнути з Підприємства середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Таким чином, дохід у вигляді середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, сплачений роботодавцем на підставі рішення суду, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як заробітна плата поновленому на роботі за рішенням суду працівнику, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

У разі якщо зазначений дохід, нарахований на підставі рішення суду, виплачується звільненому працівнику, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Зауважуємо, що обов’язок з нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, нарахованого фізичній особі на підставі рішення суду, виникає у юридичної особи (боржника), незалежно від того, що виплата зазначеного доходу здійснюється через виконавчу службу шляхом безспірного списання.

При цьому, обов’язку щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу за рішенням суду у такого платника не виникає.

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані, зокрема:

своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Крім того, п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами (далі – Розрахунок).

Порядок заповнення Додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого військового збору» визначено п. 4 розділу IV Порядку.

Так, графи 3а, 3, 4а, 4, 5а та 5 розділу I додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються відповідно до п.п. 2 п. 4 розділу IV Порядку, а саме:

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (додаток 2 до Порядку).

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);

у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

у графі 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;

у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;

у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» відображається сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.

Відображення показників у додатку 4ДФ здійснюється на підставі відповідних первинних документів та бухгалтерського обліку податкового агента за звітний податковий період.

Додаток Д1 до Розрахунку призначений для щомісячного формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).

Відомості, які містяться в Додатку Д1 до Розрахунку належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб.

Додаток Д5 до Розрахунку призначений для реєстрації застрахованих осіб у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – державний реєстр).

При цьому слід зазначити, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до Закону № 2464 (п. 1 частини першої ст. 12¹ Закону № 2464).

Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша
ст. 20 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Пунктом 3 частини першої ст. 12¹ Закону № 2464 визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Разом з тим контролюючі органи здійснюють свою діяльність в межах повноважень та функцій, визначених ст. 19¹ Кодексу та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, зокрема здійснюють контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.

Враховуючи викладене, відомості, які містяться, зокрема, в Додатку Д1 та Додатку Д5 до Розрахунку, належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб.

У зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст. 12¹, 14¹ Закону № 2464 здійснює Пенсійний фонд України.

Крім того, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, зі змінами, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.

Таким чином, з питання трудових відносин доцільно звернутись до Міністерства економіки України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.