Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2025 р. № 2710/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо відображення в бухгалтерському обліку витрат на придбання  паливно - мастильних матеріалів (далі – ПММ) для заправки транспортного засобу (автомобіля), який ТОВ орендує у фізичної особи - працівника підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, з метою належного документального оформлення користування автомобілем, орендованого у фізичних осіб  - працівників підприємства та списання ПММ, ТОВ розробило наступний пакет документів: зразок договору з працівником про використання особистого (або довіреного) автомобіля працівника у службових цілях; зразок внутрішнього наказу про порядок використання автомобіля; зразок маршрутного листа, який формуватиметься на основі GPS-звіту із системи UkrAstra  з зазначенням дати, маршруту, пробігу, мети поїздок, ПІБ працівника; зразок акту списання пального; зразок посадової інструкції працівника.

За користування автомобілем  ТОВ на щомісячній основі планує відшкодовувати  компенсації працівнику. Суми нарахованої компенсації вважатимуться додатковим благом працівника і оподатковуватимуться ПДФО та військовим збором за ставками, встановленими чинним законодавством.

ТОВ планує закуповувати ПММ безпосередньо у постачальників цих матеріалів та проводити безготівковий розрахунок. Працівнику видаватиметься паливна картка з встановленим лімітом на суму або обсяг літрів пального. Контроль за використанням пального буде здійснюватись на підставі маршрутного листа. Пальне буде списуватись на витрати ТОВ згідно норм для даного автомобіля. Витрати на пальне не вважатимуться додатковим благом працівника, оскільки воно буде використане в господарській діяльності ТОВ для виконання посадових обов’язків працівника..

Враховуючи викладене вище, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи буде вважатися обґрунтованим документальним підтвердженням зв’язку витрат на ПММ з господарською діяльністю ТОВ – оформлення маршрутного листа на основі GPS-звіту та акт списання пального?
2. Чи витрати пального не вважатимуться додатковим благом працівника?
3. Чи може вважатиметься компенсація за знос (амортизацію) автомобіля у розмірі 1,67% від погодженої вартості, виплачена працівнику щомісячно, обґрунтованою?

 

Щодо питання 1

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на ПММ для заправки автомобільного транспорту, який орендується у  фізичної особи – працівника підприємства.

Отже, такі операції відображаються згідно із правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, з питання порядку відображення ТОВ у бухгалтерському обліку операцій з придбання ПММ для заправки автомобільного транспорту, який орендується у  фізичної особи – працівника підприємства, а також віднесення таких сум до складу витрат, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питань 2, 3

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, дохід працівника у вигляді вартості пального, придбаного з використанням платіжної (паливної) картки, отриманої від роботодавця, та використаного при експлуатації власного транспортного засобу на підставі договору, укладеного з юридичною особою (роботодавцем), під час виконання ним трудових обов’язків у розмірі норм витрат, встановлених роботодавцем, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим зазначений дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо з відповідним оподаткуванням у розмірі перевищення норм витрат палива, встановлених роботодавцем, використання транспортного засобу для потреб підприємства без належного підтвердження або використання автомобіля протягом робочого дня для власних потреб.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).