Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2025 р. № 2713/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ), щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні платник податків повідомляє про наявність об’єктивних обставин, які унеможливлюють отримання необхідної інформації для подання Звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК). Так, з 23.12.2022 набув чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», яким передбачено денонсацію Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року та Протоколу до цієї Конвенції від 28 березня 1997 року.

Також відповідно до Указу Президента України від 28 липня 2022 року № 500/2022 «Про припинення дії деяких міжнародних договорів з Російською Федерацією», Україна припинила дію міжурядового Договору між Україною і Російською Федерацією про надання правової допомоги і правових відносин у цивільних, сімейних і кримінальних справах (укладеного 22.01.1993 у м. Києві).

Після припинення дії вищезазначених договорів, документи, видані в Російській Федерації (далі – РФ), підлягають процедурі апостилювання або консульської легалізації для їх використання в Україні.

РФ не є учасником Гаазької конвенції 1961 року (яка скасовує вимогу консульської легалізації й замінює її апостилем) у відносинах з Україною, оскільки апостиль визнається лише між державами-учасницями Конвенції, які не заперечують проти його застосування у двосторонніх відносинах.

В умовах збройної агресії РФ та розірвання міжнародних угод між Україною і РФ, Україна не визнає апостиль, проставлений на території РФ, і не має з РФ чинного договору про взаємне визнання документів без легалізації.

Крім того, існують додатково обмеження, які зумовлюють неможливість отримання відповідної інформації:

Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII визнано РФ державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України;

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 уведено воєнний стан в Україні, що передбачає надзвичайні обмеження, зокрема – в частині доступу до зовнішньої інформації та економічної взаємодії з РФ;

Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» у
статті 4 передбачено, що санкції можуть застосовуватись до держав-агресорів та осіб, які діють у їх інтересах. Статтею 5 зазначеного закону, зокрема, серед санкцій передбачені: повна або часткова заборона операцій (пункт 1), зупинення виконання економічних зобов’язань (пункт 8), обмеження доступу до публічних даних та інформаційних ресурсів (пункт 10);

Указ Президента України № 727/2022 від 19.10.2022, яким введено в дію рішення РНБО про санкції проти юридичних осіб РФ, у тому числі, заборону економічної діяльності, блокування активів, обмеження інформаційної взаємодії з підконтрольними структурами.

Враховуючи наведене вище платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з відповідями на наступні питання:

1. Які дії має вчинити фізична особа – контролююча особа контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), зареєстрованої в РФ, у випадку, коли вона формально володіє часткою понад 50 відс., але об'єктивно позбавлена можливості отримати фінансову звітність цієї компанії у зв'язку з відсутністю доступу до інформації в РФ, зважаючи на вимогу підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу щодо обов’язкового подання належним чином засвідчених копій фінансової звітності КІК разом із Звітами про КІК за 2022–2024 роки?

2. Чи може фізична особа – контролююча особа КІК, зареєстрованої на території РФ, бути звільнена від відповідальності за неподання або неповне подання відомостей, передбачених підпунктами «г» – «и» підпункту 39².5.3 пункту 39².5 статті 39² Кодексу, та копій фінансової звітності, у разі наявності об’єктивної неможливості як фізичного, так і юридичного характеру щодо отримання такої інформації у зв’язку з дією режиму воєнного стану, збройною агресією РФ проти України та припиненням міжнародних договорів про правову допомогу між Україною та РФ?

3. Які вимоги до форми та способу засвідчення копій фінансової звітності КІК, зареєстрованої в РФ, повинна виконати фізична особа – контролююча особа у розумінні статті 39² Кодексу, з огляду на вимогу додавання до Звіту про КІК «належним чином засвідчених копій фінансової звітності», за умов, коли така особа об'єктивно позбавлена можливості отримати зазначені документи у формі, що передбачає консульську легалізацію або апостилювання, у зв’язку з розірванням міжнародних договорів між Україною та РФ та відсутністю механізму взаємного визнання офіційних документів?

 

Щодо питання 1-3.

Згідно з підпунктом 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж                    50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж                      10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

З урахуванням критеріїв, визначених у підпунктах 39².1.1 - 39².1.2                    пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу підприємство є КІК, а платник податків контролюючою особою.

При цьому Кодексом не визначені критерії для визнання фактичної втрати контролю над КІК.

Пунктом 39².5 статті 39² розділу І Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.

Згідно із підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку передбачено, що контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК / скорочений Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Згідно з підпунктом 39².5.4 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК, здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає скорочений Звіт про КІК, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 39².5.3 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу.

Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Отже, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік.

До Звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір її прибутку за звітний (податковий) рік.

При цьому, Кодексом, як законом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, не встановлено порядку засвідчення копій документів, а норма підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набув чинності 01.09.2021.

Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Абзацом першим пункту 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року              № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року  № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.

Таким чином, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про КІК засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає кваліфікований електронний підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності КІК.

Слід звернути увагу, що норми діючого законодавства не передбачають апостилювання та нотаріального засвідчення фінансової звітності.

Також слід зазначити, що пунктом 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлені такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду: першим звітним (податковим) роком для Звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати Звіт про КІК за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Таким чином, платнику податку необхідно подати Звіт про КІК за 2022 - 2024 звітні роки до контролюючого органу одночасно з поданням податкової декларації про майновий стан і доходи.

Водночас слід звернути увагу, що відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених  статтями 39 і 39²,
пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затверджені наказом Міністерства фінансів України
від 29.07.2022 № 225, який набрав чинності 06.09.2022.

Враховуючи викладене, платнику податків потрібно подати за відповідні звітні роки належним чином заповнені Звіти про КІК із завіреними належним чином копіями фінансової звітності КІК, податкові декларації про майновий стан і доходи та додатки до них (у разі відсутності рішення контролюючого органу про неможливість виконання обов’язків цим платником податків).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію