X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.05.2025 р. № 2714/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (     ) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні платник податків зазначає, що частки володіння контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) розподілені між подружжям рівномірно по 50 відсотків. Частки виникли під час шлюбу. Шлюбний договір між подружжям не укладався. Кожен з подружжя окремо подав повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення). Відповідно до вимог Кодексу зазначив «безпосереднє володіння». Подаються два окремих Звіти про КІК: чоловік подає Звіт про КІК про свою частку (50 відс.), дружина – про свою (50 відс.). На думку платника податків в обох Звітах про КІК передбачається зазначити: в графі 17.1 (Всього) – 50 відс., в графі 17.2 (безпосереднє володіння) – 50 відс., в графі 17.3 (опосередковане володіння) – 0 відс., в графі 18, зокрема в графі 18.3 (володіння через пов’язаних осіб) – не заповнювати, оскільки володіння не здійснюється через пов’язаних осіб, а звіт про КІК подається в межах особистої частки кожного з подружжя.

Враховуючи наведене вище платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з відповідями на наступні питання.

  1. Чи коректне подання двох окремих Звітів про КІК (один від чоловіка, один від дружини) в межах тільки їхніх особистих часток (50 відс.), з вказанням: у графі 17.1 – 50 відс., у графі 17.2 – 50 відс., у графі 17.3 – 0 відс., графи 18, 19 Звіту про КІК – не заповнювати?
  2. Чи потрібно у такому випадку вважати, що частка кожного з подружжя також належить пов’язаній особі (іншому з подружжя) та заповнювати графу 17.3 і, відповідно, 18.3 (опосередковане володіння через пов’язаних осіб) і
    графу 19 Звіту про КІК, відповідно подавати два Звіти про КІК із зазначенням у графі 17.1 – 100 відс.?
  3. Чи є ризик некоректного звітування або штрафних санкцій у разі, якщо кожен з подружжя подає звіт лише на свою частку (50 відс.), не вказуючи в
    графах 17.3, 18.3 володіння через пов’язаних осіб при тому, що КІК звільнена від оподаткування з умов, наведених в графах 28.1.2 і 28.3.1? Чи є ризик некоректного звітування або штрафних санкцій у разі, якщо звільнення від оподаткування в попередньому питанні не буде?
  4. Які критерії слід застосовувати до заповнення граф 17, 18 Звіту про КІК, коли мова йде про подружжя, що володіє КІК на правах спільної сумісної власності без шлюбного договору, але при цьому обидва є окремими контролерами згідно з підпунктом 392.2.1 пункту 392.2 статті 392 Кодексу? 

 

Щодо питання 1 – 4.

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України
(підпункт 392.1.1 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу).

Підпунктом 392.1.2 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж
50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж
10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що до пов’язаних осіб відносяться, зокрема, дружина (чоловік).

Згідно з підпунктом 392.1.4 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов'язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом множення часток;

у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.

При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

У разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі:

володіння на підставі права власності, або

якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.

В той же час, підпунктом 392.1.6 пункту 392.1 статті 392 розділу I Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 392 розділу I Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г)  здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Положення цього підпункту не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

З огляду на зазначене, фізична особа - резидент України, яка володіє часткою або контролює частку у КІК спільно з іншими фізичними особами, має право визнати себе контролюючою особою в повному розмірі щодо такої іноземної компанії. При цьому розміром її частки буде вважатись сума часток, які належать такій фізичній особі та її пов’язаній особі.

Разом з тим, згідно з підпунктом 392.2.3 пункту 392.2 статті 392 розділу I Кодексу скоригований прибуток КІК, який було включено до об'єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому Кодексом, не може бути повторно включено до об'єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

Пунктом 392.5 статті 392 Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.

Згідно із підпунктом 392.5.2 пункту 392.5 статті 392 Кодексу контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 7 розділу І Порядку Звіт про КІК та скорочений Звіт про КІК подається щодо кожної КІК окремо.

Відповідно до підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 Кодексу та Порядком чітко визначено інформацію, яка повинна відображатись в Звіті про КІК.

Згідно з пунктами 17-19, 27-28 розділу ІІ Порядку у графах: 17.1 - 17.3, 18.1 - 18.3, 19, 27, 28.1 - 28.3 Звіту про КІК зазначається така інформація:

У графі 17.1 Звіту про КІК зазначається розмір частки (всього), якою володіє контролююча особа в контрольованій іноземній компанії. Розмір зазначається у відсотках.

У графі 17.2 Звіту про КІК зазначається розмір частки (відсоток) володіння контролюючою особою у контрольованій іноземній компанії в разі безпосереднього володіння.

У графі 17.3 Звіту про КІК зазначається розмір частки (відсоток) володіння контролюючою особою у контрольованій іноземній компанії в разі опосередкованого володіння.

У разі опосередкованого володіння часткою в КІК через інших осіб у графах 18.1, 18.2, 18.3 Звіту про КІК зазначаються вид особи (осіб) через яких здійснюється опосередковане володіння.

У графі 19 Звіту про КІК позначається одна або декілька підстав фактичного контролю над КІК у відповідних графах (графи 19.1 - 19.5).

У графі 27 Звіту про КІК зазначається прибуток КІК, звільнений від оподаткування.

У графі 28 Звіту про КІК зазначаються умови звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до таких умов:

у графі 28.1 Звіту про КІК - якщо між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та виконується будь-яка з умов, зазначена у графах 28.1.1, 28.1.2 Звіту про КІК (зазначається одна або декілька підстав);

у графі 28.2 Звіту про КІК - якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, але такі доходи визнаються активними, за умови, що КІК виконує умови, зазначені у графах 28.2.1, 28.2.2 Звіту про КІК (зазначається одна або декілька підстав);

у графі 28.3 Звіту про КІК - якщо скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи, незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 392.4.1 пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу, якщо виконується будь-яка з умов, визначена у графах 28.3.1, 28.3.2, 28.3.3 Звіту про КІК (зазначається одна або декілька підстав).

Підпунктом 392.4.3 пункту 392.4 статті 392 розділу I Кодексу визначено, що у разі, якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень                 підпункту 392.3.2 пункту 392.3 статті 392 розділу I Кодексу.

Разом з тим, при звільненні від оподаткування прибутку КІК в обов’язковому порядку подається Звіт про КІК з відображенням умов такого звільнення.

Також слід зазначити, що відповідно до абзацу п’ятого пункту 120.7
статті 120 Кодексу передбачена фінансова відповідальність за невідображення контролюючою особою у Звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» - «з» підпункту 392.5.3 пункту 392.5 статті 392 розділу І Кодексу, щодо наявних КІК. Зазначене порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відс. суми доходу КІК або 25 відс. скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у Звіті про КІК, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення КІК та/або за всі невідображені суми.

Водночас Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», внесені зміни до
пункту 72 Підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, яким передбачено, що за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, зокрема, до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами
першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 392 розділу І Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Отже, у разі володіння подружжям в КІК частками у розмірі 50 відс., при цьому якщо жодна з осіб (чоловік або дружина) самостійно не визначить себе контролюючою особою щодо такої частки у повному розмірі,  вважається, що всі зазначені особи є контролюючими особами для КІК у рівних частках та на них, як на контролюючих осіб, покладається обов’язок щодо подання Звітів про КІК та щодо оподаткування скоригованого прибутку пропорційно частки володіння в КІК.

Разом з тим, фізична особа - резидент України не визнається контролюючою особою за умови, якщо інша фізична особа - резидент України визнає себе контролюючою особою в розмірі 100 відс. та на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку в повному обсязі. При цьому, скоригований прибуток КІК, який було включено до об'єкта оподаткування однієї контролюючої особи в порядку, передбаченому Кодексом, не може бути повторно включено до об'єкта оподаткування іншої контролюючої особи або контролюючих осіб.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію