Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.05.2025 р. № 2758/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

   

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця  (далі – Підприємець) від (вх. ДПС № від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку другої групи), здійснює діяльність у сфері торгівлі та послуг.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):

1. Чи має право Підприємець під час продажу товарів або під час надання послуг відображати в розрахунковому документі назву товару (послуги) у спрощеному вигляді, орієнтуючись на назву товарної групи чи послуги?

2. Чи може Підприємець у фіскальному чеку зазначити назву товару «Косметичні засоби» замість «Зволожувальний шампунь-ванна для блиску довгого, неслухняного волосся, 500 мл», «Маска для інтенсивного відновлення сухого та пошкодженого волосся, 250 мл» тощо?

3. Чи може Підприємець у фіскальному чеку зазначати назву послуги «Перукарські послуги», «Манікюрні послуги» замість «Стрижка жіноча, догляд Лореаль», «Креативне пофарбування довжина довга», «Покритя гель-лаком, зняття гель-лаку» ін.?

4. Яка відповідальність за помилки та/або неточності в назві товару, що зазначена в розрахунковому документі?

 

Оскільки сформульовані Підприємцем у зверненні питання 1, 2 та 3
є взаємопов’язаними і регулюються одними і тими ж нормами законодавства,
відповідь надається щодо них одночасно.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 3 розділу ІІ Закону № 265 фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Разом з тим, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів (послуг) до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 (наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

Звертаємо увагу, що зазначена вище норма Закону № 265 покликана спростити користування касовою технікою для певної категорії платників податків, а тому не містить в собі формалізованих вимог до зазначення найменування товару/послуги у фіскальному чеку.

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених формою вигляді і полі – які є окремими реквізитами розрахункового документа.

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Положення № 13, спрощена назва товару (послуги) – слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами розрахункового документа є, зокрема, назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11).

При цьому спрощена назва товару зазначається у випадку, визначеному абзацом другим пункту 2 статті 3 Закону № 265 (пункт 3 розділу ІІ
Положення № 13).

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 1, 2 та 3 повідомляємо, що Підприємець може зазначати в розрахунковому документі спрощену назву:

•  товару, зокрема, «Косметичні засоби»;

– послуги, зокрема, «Перукарські послуги», «Манікюрні послуги».

Водночас, у разі продажу Підприємцем підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, зазначати спрощену назву таких товарів у розрахунковому документі не дозволяється.

Відповідь на питання 4

Пунктом 3 розділу I Положення № 13 визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

При цьому помилки та/або неточності в назві товару, що зазначена в розрахунковому документі, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого документа нерозрахунковим (Пункт 3 розділу I Положення № 13).

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.