Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.05.2025 р. № 2774/ІПК/99-00-21-01-01 ІПК

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

 

Державна податкова служба України за результатом розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю щодо практичного застосування норм чинного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.  

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає в складності застосування  окремих положень податкового законодавства та у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є постачання електричної енергії. Товариство постачає електричну енергію споживачу – фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП), який має статус платника єдиного податку. Зі споживачем укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за механізмом самовиробництва, який є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу.

За цим договором споживач, тобто ФОП набув статусу активного споживача, який має право продавати надлишок виробленої електричної енергії для власного споживання, для забезпечення своєї господарської діяльності.

ФОП продає надлишки електричної енергії.

З огляду на викладене, платник податків просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Які податкові наслідки може мати Товариство з придбанням надлишків виробленої електричної енергії у ФОП, яка є платником єдиного податку?

2. Які податкові наслідки має ФОП, яка є платником єдиного податку?

         Щодо питання 1

Стосовно оподаткування податком на прибуток операцій з придбання Товариством надлишків виробленої електричної енергії у ФОП, платника єдиного податку

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункту 44.2   статті 44 Кодексу).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з придбання Товариством надлишків виробленої електричної енергії у ФОП, платника єдиного податку.  

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування на підставі первинних документів.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами).

Отже, з питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку при придбанні Товариством надлишків виробленої електричної енергії у ФОП, платника єдиного податку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.  

Стосовно оподаткування податком на додану вартість операцій з придбання Товариством надлишків виробленої електричної енергії у ФОП, платника єдиного податку

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділами 2, 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Правила формування і коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено (далі – ЄРПН) статтями 187, 198, 199 і      201 Кодексу.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу визначено, що тимчасово, до 01  січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України  від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закону № 2019), постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня  2026 року.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування згідно з      розділом V Кодексу розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг)    (підпункт 14.1.266 пункту 14.1  статті 14 Кодексу).

Слід зазначити, що у зверненні не вказано, чи ФОП зареєстрована як платник ПДВ, чи ні.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, якщо ФОП не зареєстрована як платник ПДВ, то при придбанні Товариством у ФОП електричної енергії податкових наслідків з ПДВ у Товариства не виникає.

 Якщо ФОП зареєстрована як платник ПДВ, то при придбанні Товариством у ФОП електричної енергії суми ПДВ, нараховані за такою операцією, підлягають включенню до складу податкового кредиту Товариства на підставі податкової накладної, складеної ФОП і зареєстрованою в  ЄРПН.

Щодо питання 2

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1  статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи.

Відповідно до підпунктом 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексу встановлено ставки акцизного податку.

Згідно пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належить, зокрема, електрична енергія.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 2019 виробництво електричної енергії – діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

Згідно з підпунктом 14.1.29 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відновлювальні джерела     енергії – джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

Суб’єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів  не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп (пункт 291.5.1 статті 291.5 Кодексу).

Слід зазначити, оскільки питання щодо податкових наслідків для          ФОП – платника єдиного податку у разі продажу надлишків електричної енергії, не є практичною необхідністю Товариства, то з зазначеного питання доцільно звернутися особисто ФОП з викладенням ситуації і наданням необхідних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались господарські операції, та дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).