X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2025 р. № 2796/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець)
щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі –
Кодекс), повідомляє таке.

Підприємець має зареєстровані програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО). У зв’язку зі складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари Підприємець звернувся до податкового органу із наступними запитаннями:

1. Чи є обов’язок з’єднувати чи поєднувати платіжний термінал (POS-термінал) з програмним реєстратором розрахункових операцій / реєстратором розрахункових операцій (РРО/ПРРО) відповідно до останніх змін, внесених до Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (зі змінами) (далі – Положення № 13):

1.1. Якщо через програмне забезпечення чи згідно з іншими технічними причинами неможливо з’єднати програмний реєстратор розрахункових операцій.

1.2. Якщо затримується робота та збільшується час проведення операції через інтеграцію між платіжним терміналом (POS-терміналом) та ПРРО.

2. Чи вважається з’єднаними платіжний термінал, який працює від сім карти та програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), який працює від мережі WiFi?

2.1. Чи потрібно поєднювати ПРРО із платіжним терміналом (POS-терміналом), якщо ПРРО працює від мережі WiFi, а платіжним терміналом (POS-терміналом) від SIM-карти?

2.2 У випадку, якщо ПРРО із платіжним терміналом (POS-терміналом) не з’єднані/поєднанні, чи є обов’язок заповнювати рядки 12 – 17 фіскального касового чеку на товари (послуги) (далі – фіскальний чек), якщо касир разом із фіскальним чеком видає квитанцію безпосередньо надруковану пристроєм POS-терміналу, де міститься інформація про електронний платіжний засіб?

2.3 Чи існує відповідальність, якщо не з’єднати чи не поєднати платіжний термінал та програмний реєстратор розрахункових операцій?

2.4 Які наслідки можливі у разі невиконання цього обов’язку (якщо він існує)?

3. Якщо замість фізичного терміналу використовувати відповідний застосунок у мобільному телефоні, заповнення рядків 12 – 17 вимагається?

4. Чи дозволяється затримка у кілька хвилин між проведенням розрахункової операції в ПРРО та платіжним терміналом? Якщо такий час допускається, то який точно?

4.1. Чи існує відповідальність або штрафні санкції за невідповідність часу проведення платежу через термінал і часу у фіскальному чеку?

Щодо питань 1 та 2.

Станом на момент надання цієї індивідуальної податкової консультації у суб’єктів господарювання відсутній обов’язок щодо з’єднання чи поєднання платіжних терміналів (POS-терміналів) із РРО/ПРРО, та не встановлено відповідальності за не вчинення дій щодо такого з’єднання чи поєднання.

Відповідно до оновлених визначень у Положення № 13 платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій / програмним реєстратором розрахункових операцій, – це сукупність платіжного терміналу та з’єднаного з ним реєстратора розрахункових операцій / програмного реєстратора розрахункових операцій за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;

платіжний термінал, поєднаний з реєстратором розрахункових операцій / програмним реєстратором розрахункових операцій, – це сукупність платіжного терміналу та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку реєстратора розрахункових операцій / програмного реєстратора розрахункових операцій, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.

Таким чином платіжний термінал (POS-термінал) та РРО/ПРРО можна вважати з’єднаним лише за умови з’єднання їх за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.

Пункт 4 розділу II Положення № 13 містить єдину умову, а саме необхідність заповнення рядків 12 –17 фіскального чека лише у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій та не встановлює будь-яких додаткових вимог.

Щодо питання 3.

Якщо ПРРО та відповідний застосунок, який виконує функції платіжного термінала, встановлені на один і той же мобільний телефон, та, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних, заповнення рядків 12 – 17 фіскального чека є обов’язковим.

Щодо питання 4.

У зверненні наведено не достатньо фактичних обстави для надання відповіді на питання 4, а також твердження щодо затримки у часі між проведенням розрахунків в ПРРО та платіжним терміналом не дає можливості однозначного його розуміння.

Водночас проведення розрахунків за допомогою платіжного терміналу (POS-терміналу) потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.

Незастосування РРО/ПРРО у проміжок часу між прийняттям оплати за допомогою платіжного терміналу (POS-терміналу) та видачею товару покупцеві призведе до порушення вимог Закону України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідальність за яке встановлено статтею 17 цього ж закону.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.