X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2025 р. № 2803/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ відповідно до статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі здійснення платником податку операцій з розповсюдження державних лотерей та відображення таких операцій у податковій звітності з ПДВ і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку, крім основної діяльності (роздрібна торгівля), здійснює діяльність з розповсюдження державних лотерей на підставі договору доручення з оператором державних лотерей. Товариство отримало посвідчення розповсюджувача білетів державних лотерей та здійснює усі операції, повʼязані із їх розповсюдженням, виключно через електронну систему прийняття ставок.

Товариством здійснюється прийняття оплати участі у державних лотереях (продаж лотерейних білетів), виплата виграшів (призів) гравцям у лотерею – фізичним особам. Усі операції реєструються через електронну систему прийняття ставок оператора державних лотерей.

Розповсюджувач раз на місяць сплачує оператору державних лотерей повну вартість усіх реалізованих лотерейних білетів за вирахуванням сум, що були витрачені на виплату виграшів, а також власної винагороди.

З урахуванням норм підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи виникає у Товариства обовʼязок щодо нарахування податкових зобовʼязань, передбачених статтею 199 розділу V ПКУ, при здійсненні описаних у зверненні операцій;

2) чи необхідно відображати операції з розповсюдження лотерейних білетів у рядку 5 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) та таблиці 1 додатку 4 до декларації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ. 

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України від 06 вересня 2012 року 
№ 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» зі змінами (далі – Закон № 5204) визначено, що державна лотерея – лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до Закону № 5204.

Оператор державних лотерей – юридична особа − суб'єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом № 5204 (пункт 11 частини першої статті 1 Закону № 5204).

Розповсюджувач державної лотереї – юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов'язані з розповсюдженням державних лотерей (пункт 12 частини першої статті 1 Закону № 5204).

Оператор державних лотерей укладає письмові договори з розповсюджувачами державної лотереї − юридичними чи фізичними особами (частина друга статті 9
Закону № 5204).

Розповсюджувач державної лотереї виконує такі функції:

здійснює прийом ставок від учасників і передає їх оператору державних лотерей;

видає (виплачує) призи переможцям державних лотерей у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї;

веде облік і надає оператору державних лотерей звітність про рух лотерейних білетів і виручки;

забезпечує вільний доступ громадянам до придбання лотерейних білетів і отримання призів;

проводить популяризацію державної лотереї та роз’яснює правила участі в ній;

виконує інші функції, визначені в укладеному між розповсюджувачем та оператором договорі про розповсюдження державних лотерей (частина перша статті 9 Закону № 5204).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання послуг − будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 розділу V ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ‒ дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереях; придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу організатором азартних ігор; внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб’єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково − ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2  статті 199 розділу V ПКУ).

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 розділу V ПКУ).

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами та доповненнями (далі − Порядок № 21).

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до статті 196 розділу V ПКУ включені до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування, вказуються у рядку 5 декларації.

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (пункт 11 розділу III Порядку № 21).

Додатком до декларації, зокрема, є «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ» (додаток 4 (Д4)). Зазначений додаток подається у разі заповнення рядка 5 декларації. У таблиці 1 додатка 4 до декларації відображаються, зокрема, обсяги операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються частково в оподатковуваних,  а частково – в неоподатковуваних операціях (зокрема в операціях з обігу та погашення лотерейних білетів, які згідно з підпунктом 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є обʼєктом оподаткування ПДВ), платник податку – розповсюджувач державних лотерей зобов’язаний нараховувати податкові зобов'язання відповідно до статті 199 розділу V ПКУ згідно з часткою використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Щодо питання 2

Операції, повʼязані з проведенням державних лотерей (зокрема, прийняття оплати участі у державних лотереях (продаж лотерейних білетів), виплата виграшів (призів) гравцям у лотерею), які здійснюються розповсюджувачем державних лотерей на підставі договору доручення з оператором державних лотерей та відповідно до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є обʼєктом оподаткування ПДВ, підлягають відображенню у рядку 5 декларації та
у додатку 4 (Д4) до декларації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).