Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2025 р. № 2822/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця від ….., яке надійшло з Головного управління ДПС у м. Києві через Електронний кабінет платника податків листом від ….., щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах компетенції повідомляє наступне.

Платник податків у своєму звернені повідомив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку другої групи. Планує укласти договір комісії на реалізацію товару. Відповідно договору фізична особа – підприємець є Комісіонером та планує здійснювати реалізацію товарів від свого імені, однак за рахунок Комітента. Усі витрати, пов’язані з придбанням, доставкою, зберіганням і реалізацією товарів несе Комітент. За надані послуги з реалізації товарів платник податків планує отримувати комісійну винагороду. За умовами договору всі грошові кошти, отримані від покупців за реалізовані товари, будуть надходити безпосередньо на розрахунковий рахунок платника податків, який в подальшому, після утримання комісійної винагороди, перерахує кошти Комітенту.

З огляду на зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, з таких питань:

1. Чи має право фізична особа – підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, здійснювати діяльність на підставі договору комісії з фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої, третьої групи згідно з вимогами Кодексу?
2. У разі здійснення діяльності за договором комісії до складу доходу фізичної особи – підприємця включаються усі кошти, що надходять від покупців на розрахунковий рахунок чи лише сума комісійної винагороди?
3. Який порядок оподаткування доходів фізичної особи – підприємця платника єдиного податку другої групи у разі здійснення діяльності на підставі договору комісії з урахуванням ст. 292 Кодексу?
4. Для здійснення торгівлі за договором комісії чи достатньо обрати КВЕД 46.16 «Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами» та КВЕД 47.71 «Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах»?

Щодо першого – третього питань

Особливості укладання договору комісії визначено главою 69 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Статтею 1011 ЦКУ визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну ст. 1012 ЦКУ).

Частиною першою ст. 1013 ЦКУ передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ст. 1022 ЦКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Одночасно слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України
від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня
2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо), в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо) чи через електронний кабінет) не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, яка здійснює діяльність за договорами комісії, укладеними з фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої або третьої групи, зобов’язана відображати весь обсяг доходу, отриманий за такими договорами як у готівковій, так і безготівковій формі у обліку доходів, що ведеться у довільній формі на підставі первинних документів. Водночас при заповнені податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця в дохід комісіонера включається сума отриманої винагороди за договором комісії.

При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку – комісіонера є дата надходження винагороди за договором комісії від комітента.

Щодо четвертого питання

Під час вибору виду діяльності, який планує здійснювати фізична особа - підприємець, додатково використовуються нормативно-правові акти Держспоживстандарту України та Держкомстату України, зокрема наказ Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності».

Так, КВЕД 46.16 «Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами» включає діяльність:

- оптову торгівлю від власного імені;

- роздрібну торгівлю, яку здійснюють комісіонери поза магазинами.

КВЕД 47.71 «Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах» включає діяльність:

- роздрібну торгівлю одягом;

- роздрібну торгівлю хутряними виробами;

- роздрібну торгівлю доповненнями до одягу, такими як рукавички, краватки, підтяжки тощо.

Таким чином, з питання визначення коду виду діяльності згідно з КВЕД доцільно звернутися до Державної служби статистики України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.