Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2018 р. № 715/С/99-99-13-04-02-14/ІПК

Про використання електронно-цифрового підпису

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу 1 України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення
про надання індивідуальної податкової консультації та повідомляє таке.    

Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, регулюються Законом України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851). і

Правовий статус електронного цифрового підпису та порядок використання електронного цифрового підпису визначено Законом України від 23.05.2003 № 852-ІV «Про електронний цифровий підпис» (далі - Закон № 852).    

Відповідно до статті 1 Закону № 852 електронний підпис - це дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.    

Електронний цифровий підпис є різновидом електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.    

Використання платником податків первинних та зведених облікових документів в електронній формі, а також порядок їх передачі своїм контрагентам визнається електронним документообігом, у зв’язку з чим відповідно до статтей 9-13 Закону № 851 платник податків зобов’язаний забезпечити та врегулювати процеси створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання (у разі необхідності підтвердження факту одержання документів), зберігання, використання та знищення електронних документів.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2р17 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/3|0827.
Згідно із статтею 3 Закону № 852 за правовим статусом електронний цифровий підпис прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:
електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;
під час перевірки використовувався посилений сертифікат Ключа, чинний на момент накладення електронний цифровий підпис;    
особистий ключ підписувана відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Одночасно повідомляємо, що використання цифрового підпису для банківських документів здійснюється з урахуванням нормативно-правових акрів Національного банку України.    

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів та інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 Кодексу).    

Водночас, пунктом 44.3 статті 44 Кодексу встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Первинні документи, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає зйогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути Меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері (пункт 6.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом

Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за№ 168/704)).    

Статтею 85 Кодексу передбачено, що після початку перевірки платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Крім того, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано.