Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2025 р. № 2829/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань заповнення довідки про статус податкового резидента Республіки Австрія відповідно до вимог законодавства цієї країни та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають як наслідок ситуації, викладеної нижче.

Платник податків здійснює операції з реалізації послуг на користь нерезидентів, зареєстрованих у Федеративній Республіці Німеччина, проте, вони не є податковими резидентами зазначеної країни, тобто організаційно-правова форма нерезидентів включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 ¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Зазначений перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», зі змінами і доповненнями змінами (далі – Перелік). А отже, платник податків повинен відповідно до підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), реалізованих на користь вказаних нерезидентів.

У зверненні платник податків посилається на зміни, які були внесені в Кодекс 01.01.2025 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» від 18.06.2024 №3813-ІX (далі – Закон № 3813), а саме на абзаци другий – четвертий підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу та повідомляє, що всі учасники (партнери) нерезидентів, на користь яких платник податків здійснює  операції з реалізації послуг, є резидентами Республіки Австрія та можуть підтвердити статус резидента країни, з якою Україна має міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, а саме Конвенцію між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, яка набула чинності 20.05.1999 з метою визнання цих операцій неконтрольованими.

Платник податків у зверненні зазначає, що форма довідки від австрійської податкової служби: «ZS-QU2» є саме тією формою, яка вимагається у відповідності до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу.

При заповненні даної довідки для підтвердження «неконтрольованої операції»  виникає одне технічне питання щодо якого платник податків і потребує  допомоги, а саме: згідно наведених на сайті австрійської податкової служби пояснень про порядок заповнення форми «ZS-QU2» всі рядки мають бути заповнені юридичною особою, яка її подає у податкову, і у випадку відсутності інформації, довідка не буде розглядатись податковою службою. Форма довідки вимагає зазначення видів доходів, які звільняються від оподаткування за Угодою про уникнення подвійного оподаткування (далі – Угода). Звичайний продаж послуг – не є предметом розгляду звільнення від оподаткування за Угодою, бо вони не підлягають оподаткуванню податком на репатріацію.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

• як саме учасник (партнер) нерезидента, якому платник податків надає послуги повинен заповнити графу b «Type of income» та графу с «Amount of income liable to withholding tax under Austrian law» форми «ZS-QU2» для виконання вимог підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу з метою підтвердження «неконтрольованої операції»?

 

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з пунктом 3.1 статті 2 розділу I Кодексу податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Враховуючи викладене, надання роз’яснень / індивідуальних податкових консультацій з питань практичного застосування норм податкового законодавства іноземної країни не входить до компетенції Державної податкової служби України.

Додатково повідомляємо, що підпунктом 3 пункту 7 розділу І Закону № 3813 доповнено підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу новим підпунктом 39.2.1.2¹, згідно з яким операції між платником податків і нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 цього Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь, зокрема: нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 розділу I Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Тобто зміни, які внесені Законом № 3813 до Кодексу, а саме абзаци другий – четвертий підпункту 39.2.1.2¹ підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу стосуються визнання операцій неконтрольованими.

Згідно з відповіддю на питання 6 Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹ та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу,  затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 № 266, -  якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом – нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктом 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Підпункт 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу не містить спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від нерезидента документа, виданого фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Таким чином, платник податків, який проводить операції із нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку, звільняється від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств податкового (звітного) року на різниці, визначені підпунктом 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140  розділу III Кодексу за умови надання документа, який підтверджує сплату нерезидентами, на користь яких здійснюються операції з реалізації послуг, податку на прибуток (корпоративного податку) за відповідний звітний період, виданого фінансовим (податковим) органом Федеративної Республіці Німеччина, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізованого, перекладеного відповідно до законодавства України. Автентичність копії вказаного документа має бути засвідчено нотаріально згідно зі статтею 79 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).