Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо визначення особи, на яку складається податкова накладна і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як викладено у зверненні, Товариство (Виконавець) планує укласти з Агенцією державний контракт (далі – Контракт) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення, назва і коди УКТ ЗЕД яких вказано у зверненні.
Відповідно до пункту 1.1 Контракту Товариство (Виконавець) зобов’язується поставити Агенції (Замовнику) товари для потреб безпеки і оборони (далі – Товари) для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити Товари.
Умовами Контракту передбачено перерахування передоплати у розмірі 70 відс. від вартості Товарів.
Передача Товарів від Товариства (Виконавця) Агенції (Замовнику) здійснюється на підставі належним чином оформлених довіреностей,
виданих уповноваженим представникам сторін на підписання відповідних актів приймання-передачі за цим Контрактом.
Разом з тим, пунктом 3.5 Контракту визначено, що право власності, ризики втрат від випадкового знищення та пошкодження товару і контроль над Товарами переходять від Товариства (Виконавця) безпосередньо до отримувача Товарів.
Однак, на дату зарахування коштів як оплати за Товари та складання первинних документів за операцією з постачання Товарів на митній території України інформація про безпосереднього отримувача Товарів відсутня.
Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) визначення особи, на яку необхідно складати податкову накладну в описаній у зверненні ситуації;
2) чи застосовуються положення пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ з урахуванням того, що згідно з пунктом 2 Контракту оплата Агенцією (Замовником) здійснюється за рахунок бюджетних коштів?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 2 розділу I Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) – це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Видатки бюджету – це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Порядок використання державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2023 року № 494 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 464).
Пунктом 5 Порядку № 464 визначено, що закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення за рахунок бюджетних коштів здійснюється в установленому законодавством порядку.
Постачання товарів, робіт і надання послуг оборонного призначення здійснюється у порядку, визначеному державним замовником та умовами державного контракту (договору), на підставі актів приймання-передачі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, актів приймання-передачі етапів незавершеного будівництва, підписаних між постачальником (виконавцем), службою державного замовника і отримувачем, визначеним державним замовником, без переходу права власності на них до служби державного замовника.
Попередня оплата таких товарів, робіт і послуг проводиться в установленому законодавством порядку.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку — превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону
№ 996)).
У загальновстановленому порядку за операцією з постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються та сплачуються постачальником (платником ПДВ) таких товарів/послуг. При цьому за такою операцією податкова накладна повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо постачальником (платником ПДВ), який здійснює постачання товарів/послуг, на особу (покупця / отримувача), якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.
Щодо питання 1
Враховуючи те, що державним контрактом на виготовлення та поставку (закупівлю) Товарів передбачено, що:
замовником товару є Агенція;
накладна на передачу Товару та акт приймання-передачі Товару складаються та підписуються між Товариством (Виконавцем) та Агенцією (Замовником);
Товар передається Отримувачу на підставі довіреності від Агенції (Замовника);
Отримувач Товарів не є стороною договору та є невідомою особою на дату виникнення податкових зобов’язань (дата отримання бюджетних коштів), то, Товариство (Виконавець) зобов’язане на дату отримання попередньої оплати, та надалі на дату відвантаження товару, що підтверджується актом приймання-передачі, скласти податкові накладні на відповідні суми на Агенцію (Замовника) (в графі «Отримувач (покупець)» вказати «Агенція») та зареєструвати їх в ЄРПН у визначений ПКУ термін.
Щодо питання 2
Якщо оплата Товарів здійснюється за рахунок бюджетних коштів, то при визначенні дати виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання Товарів на митній території України необхідно застосовувати норми пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ.
В той же час у зверненні відсутня інформація щодо того за рахунок яких коштів здійснюються розрахунки між покупцем та постачальником, та чи є кошти, що отримуються Товариством, бюджетними в розумінні Бюджетного кодексу України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |