Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2025 р. № 2882/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ФОП (далі – ФОП) щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно реалізації бензину без нормативно визначеної обов’язкової частки рідкого біопалива, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

ФОП перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює роздрібну торгівлю пальним.

У зверненні зазначено про набуття в Україні чинності змін до Закону України від 14 січня 2000 року № 1391-XIV «Про альтернативні види палива» (далі – Закон № 1391), якими, зокрема, з 1 травня 2025 року встановлено мінімальну нормативно визначену обов’язкову частку вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у бензинах автомобільних – не менш як  5  відсотків об’ємних.

ФОП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. 1. 1. 1. Чи дозволено реалізовувати залишки бензину без біоетанолу після                     1 травня 2025 року до їх закінчення?
         2. Що робити у разі заборони продажу пального без біоетанолу з наявними залишками станом на 1 травня 2025 року?
         3. Чи передбачена можливість додавання біоетанолу до наявних залишків станом на 1 травня самостійно?
         4. Яким чином документально оформлюється змішування бензину з біоетанолом ( у разі необхідності)?
         5. Який порядок відображення таких операцій у податковому обліку, зокрема, в  частині акцизного податку?
         6.  Яка сума штрафів за продаж пального без біоетанолу після 1 травня 2025 року і як будуть застосовуватися?

Щодо питань  1, 2, 3, 6

Закон № 1391 (з урахуванням змін, внесених  Законом України від 04 червня 2024 року № 3769-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту») визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні засади виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива, а також стимулювання збільшення частки їх використання до 20 відсотків від загального обсягу споживання палива.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1391 для цілей цього Закону під нормативно визначеною обов’язковою часткою вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) в обсягах бензинів автомобільних розуміється вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) у всіх обсягах бензинів автомобільних, що відпускаються з місць оптової торгівлі пальним, місць роздрібної торгівлі пальним, крім бензинів з октановим числом 98 і вище та бензинів, що поставляються для потреб Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, та для створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, що становить з 1 травня 2025 року не менш як 5 відсотків об’ємних, за абсолютної похибки визначення ± 1 відсоток.

Відповідальність за порушення законодавства про альтернативні види палива перебачено ст. 14 Закону № 1391.

Згідно з частиною третьою ст. 14 Закону № 1391 справи про правопорушення, передбачені частиною першою та пунктом 1 частини другої цієї статті, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а справи про правопорушення, передбачене пунктом 2 частини другої цієї статті, - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива. За результатами розгляду виноситься постанова.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 676, Державне агенство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику  із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 із змінами) (далі – Положення № 227).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення № 227 основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Отже, роз’яснення норм Закону № 1391 не належить до компетенції ДПС.

З питань роз’яснення норм Закону № 1391, Товариство може звернутись до Держенергоефективності та Держекоінспекції.

Щодо питання 4

Положеннями Кодексу не встановлено окремих норм щодо документального оформлення операцій із проведення змішування бензину з біоетанолом. Такі операції повинні відображатись згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 зі змінами, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Отже питання щодо відображення у бухгалтерському обліку та документального оформлення операцій із змішування бензину з біоетанолом  відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 5

Щодо додавання біопалива до бензинів автомобільних

При додаванні біопалива до бензинів автомобільних слід враховувати наступне.

Згідно з пунктом 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (підпункт 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 Кодексу);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. (підпункт 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу).

Виробництво підакцизних товарів (продукції) – технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів (підпункт 14.1.28¹ пункт 14.1 статті 14 Кодексу).

Для цілей ліцензування, яке здійснюється відповідно до Закону України від  18  червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817):

виробництво пального – діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу, інших видів сировини, у тому числі невикопної біологічно відновлюваної сировини органічного походження (біомаси), в результаті якої отримується пальне та інші продукти переробки, а також діяльність із змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) в обсязі понад 1 відсоток загального об'єму пального (пункт 14 частини першої статті 1 закону № 3817);

не вважається виробництвом пального змішування пального, яке класифікується за різними кодами згідно з УКТЗЕД, у результаті якого отримується пальне, що відноситься до одного з кодів УКТЗЕД пального, що змішувалося, змішування скрапленого газу, визначеного у підпункті 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Кодексу, а також змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) до пального в обсязі до  1  відсотка включно (частина третя статті 26 Закону № 3817).

Отже, додавання до бензинів автомобільних рідкого біопалива (біокомпонентів) є виробництвом пального:

у розумінні підпункту 14.1.28 ¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу (для цілей оподаткування акцизним податком) – незалежно від обсягу рідкого біопалива (біокомпонентів);

у розумінні Закону № 3817 (що потребує отримання ліцензії на право виробництва пального) – при додаванні рідкого біопалива (біокомпонентів) в обсязі, що перевищує 1 відсоток.

Щодо відображення платниками акцизного податку з реалізації пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового операцій з додавання до бензинів автомобільних рідкого біопалива (біокомпонентів)

Згідно з пунктом 231.1 статті 231 Кодексу платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД реалізованого пального з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому           статтею 212 Кодексу (пункт 231.4 статті 231 Кодексу).

Відповідно до пункту 232.1 статті 232 Кодексу у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового облік обсягів пального ведеться, зокрема, в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних та акцизних складів/акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом.

Згідно із підпунктом 232.4.2 пункту 232.4 статті 232 Кодексу у разі, якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального за умови:

наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, - для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;

без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку - для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

У разі якщо у платника акцизного податку в результаті зміни фізико-хімічних показників пального або спирту етилового є необхідність провести збільшення обсягів пального або спирту етилового за певним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і при цьому одночасно зменшити обсяги пального або спирту етилового за іншим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, такий платник податку може оформити заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, в якій зазначаються обсяги пального або спирту етилового, що збільшуються та що зменшуються (підпункт 232.4.3 пункту 232.4                    статті 232 Кодексу).

Отже, при додаванні до бензинів автомобільних рідкого біопалива (біокомпонентів) ФОП, як платнику акцизного податку з реалізації пального, необхідно поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, для чого зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального.

Щодо декларування акцизного податку

Платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2¹ статті 49 Кодексу).

Відповідно до пункту 223.2 статті 223 Кодексу, платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку.

На платника акцизного податку з реалізації пального поширюються вимоги законодавства щодо подання декларації з акцизного податку  незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у звітному періоді, та сплати акцизного податку (пункт 49.2¹ статті 49 Кодексу, cтатті 222 – 223  Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо таких підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, відповідно до пункту 216.1                  статті 216 Кодексу, є дата їх реалізації виробником цієї продукції.

Згідно з пунктом 216.12 статті 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо операцій, визначених у підпункті 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, є дата реалізації таких обсягів пального або спирту етилового.

Згідно з підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що: отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (із змінами).

При додаванні біопалива до бензинів автомобільних суму податкових зобов'язань з акцизного податку платник податку повинен відобразити у відповідних рядках Додатку 1 (в якому відображаються операції з реалізації виробленого пального, в тому числі виробленого шляхом додавання біопалива до бензинів автомобільних), Додатку 1¹ (в якому відображаються операції з реалізації пального для визначення обсягів реалізації пального, що є об’єктом оподаткування акцизним податком) та розділу В декларації з акцизного податку (В1, В2, В21).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).