Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2025 р. № 2883/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення … (далі – Підприємство) від … (вх. ДПС № … від …) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємство займається гуртовою та роздрібною торгівлею, та через мережу Інтернет виробами з дорогоцінних металів (срібні ланцюжки, браслети, сережки, кольє та інші вироби), а також виробами з недорогоцінних металів, дерев’яними картинами релігійного змісту.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства Підприємство звернулось до контролюючого органу з такими питаннями:

1. Чи є обов’язковим застосування РРО при роздрібній торгівлі ювелірними виробами та іконами за готівку?

2. Чи потрібно застосовувати РРО при гуртовій торгівлі ювелірними виробами та іконами за безготівковим розрахунком (банківськими переказами)?

3. Чи мають місце особливості застосування РРО для продажу ікон (як товарів релігійного призначення) у гуртовій або роздрібній торгівлі?

4. Щодо застосування РРО при частковій оплаті готівкою та безготівково під час здійснення гуртового продажу з відтермінуванням оплати? (Продаж здійснюється суб’єктам господарювання (юридичним особам та ФОП), а не кінцевим споживачам).

Щодо питань 1, 2

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Преамбулою Закону № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО / ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі, нормами його прямої дії, що встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлені пунктом 2 статті 9 Закону № 265, відповідно до якого РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються у випадку здійснення розрахунків за товари, роботи та послуги за допомогою банківських операцій.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 та 2 відповідно тексту звернення повідомляємо, що при здійсненні продажу товарів у готівковій та/або безготівковій формі застосування РРО / ПРРО є обов’язковим, за винятком оплати за товар за допомогою реквізитів поточного рахунку і оплати покупцем з їх використанням шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, коли застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Щодо питання 3

Відповідно до статті 10 Закону № 265 перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахунки без застосування РРО / ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО / ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахунки без застосування РРО / ПРРО з використанням РК та КОРО (далі – Перелік).

У пункті 14 Переліку визначено, що релігійні організації мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО / ПРРО з використанням РК та КОРО при продажу предметів релігійно-обрядової атрибутики та наданні обрядових послуг.

Враховуючи викладене та те, що Підприємство не є релігійною організацією, при здійсненні розрахунків за товар воно зобов’язане застосовувати РРО / ПРРО на загальних підставах, в тому числі при продажу ікон (як товарів релігійного призначення).

Щодо питання 4

Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону № 265, яким визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265);

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2 статті 3 Закону № 265).

Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описані Підприємством способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу.

Водночас відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 4 відповідно тексту звернення повідомляємо, що оскільки продаж товарів з відстроченням / розстроченням платежу передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках у момент відпуску товару, або не пізніше ніж товар буде вручено покупцеві, Підприємство має сформувати фіскальний касовий чек встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому відповідної форми оплати «готівкова / безготівкова» та виду оплати «відстрочення / розстрочення платежу», або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію