Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2025 р. № 2885/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фермерського господарства «» (далі – Господарство) від (вх. ДПС № від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Господарство здійснює діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Враховуючи викладене вище, Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):

Чи потрібно Господарству застосовувати програмний реєстратор розрахункових операцій, враховуючи:

– статус малого винороба;

– форму розрахунків (переказ з картки або готівкою через касу банку);

– відсутність готівкових розрахунків або платіжних терміналів?

Перед наданням відповіді на поставлене податковому органу питання звертаємо увагу, що терміни платіжного, поточного та розрахункового рахунків наведено у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України
від 29.07.2022 № 162.

З огляду на термінологію визначення рахунків повідомляємо, що розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а Господарство відповідно може мати лише платіжний та/або поточний рахунок, при цьому ідентифікація джерел надходження коштів на такі рахунки належить виключно до компетенції Господарства.

Разом з цим у своєму зверненні Господарство зазначає, що отримує коштів на свій «розрахунковий рахунок» від споживачів за товар, називаючи такі надходження «безготівковими переказами фізичних осіб на поточний рахунок підприємства», що призводить до протирічь у самому тексті звернення.

Таким чином, звернення сформульовано у такий спосіб, що не дає можливості однозначного розуміння його змісту, зокрема, реквізити якого саме рахунку Господарство надає споживачам для оплати за товар.

При цьому питання в зверненні задається в узагальненому вигляді, не уточнюючи вид торгівлі (оптова чи роздрібна).

Звертаємо увагу, що сама по собі наявність або відсутність у Господарства статусу «Малого винороба» не є визначальною та жодним чином не впливає на обсяг та коло обов’язків, що супроводжують застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО).

Такий підхід Господарства до оформлення звернення унеможливлює надання однозначної консультації по суті.

Враховуючи викладене вище, та з метою недопущення неоднозначного трактування законодавства, відповідь надається із використанням його загальних положень.

Основні засади державної політики щодо регулювання оптової і
роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначені Законом України
від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), який є спеціальним.

У відповідності до визначень, наведених у статті 1 Закону № 3817:

оптова торгівля алкогольними напоями - діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб;

роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

місце роздрібної торгівлі – це місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахунки, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахунків у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахунків, або у передбачених законодавством випадках – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Щодо оптової торгівлі алкогольними напоями.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене пунктом 2 статті 9
Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

При цьому зазначене право втрачається у випадку приймання оплати за товар (роботи, послуги) у спосіб, відмінний від зазначеного в пункті 2 статті 9
Закону № 265.

Таким чином, у разі надання Товариством іншому СГ для оплати за товар реквізитів свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і самостійного здійснення оплати таким СГ з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковими, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Звертаємо увагу, що спеціальним законодавством України, яке регулює саме обіг алкогольних напоїв, встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки у місці роздрібної торгівлі такими товарами через РРО / ПРРО із створенням відповідних розрахункових документів.

В даному випадку спеціальна норма по відношенню до загальної носить субсидіарний характер, здійснює регулювання обігу алкогольних напоїв, доповнюючи чи замінюючи загальну норму, а тому, така торгівля не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265.

Крім того, пунктом 11 статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки через РРО / ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, роздрібна торгівля алкогольними напоями повинна супроводжуватися обов’язковим застосуванням Товариством РРО / ПРРО
із створенням відповідних розрахункових документів та зазначенням в них, зокрема цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку
(серія та номер), незалежно від форми оплати чи обраного споживачем способу розрахунку.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.