Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2025 р. № 2898/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи, отримує на рахунок кошти з місцевого бюджету м. Києва по Державній соціальній програмі «Гроші ходять за дитиною».

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи виступає фізична особа – підприємець (надавач дошкільної освіти) податковим агентом при здійсненні ним перерахування на банківський рахунок батьків кошти, які надійшли з місцевого бюджету м. Києва (за соціальною програмою «Гроші ходять за дитиною» та за якою ознакою доходу відображати у Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок)?

2. Чи може фізична особа – підприємець (надавач дошкільних освітніх послуг) отримані кошти по Державній соціальній програмі «Гроші ходять за дитиною» не повертати шляхом перерахування на банківський рахунок батьків, а зараховувати (залишати на рахунку фізичної особи – підприємця) їх в майбутню оплату за дошкільні освітні послуги (шляхом взаємозаліку між фізичною особою – підприємцем та батьками) та чи потрібно утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір?

3. Чи включаються отримані кошти з місцевого бюджету м. Києва по Державній соціальній програмі «Гроші ходять за дитиною» в дохід фізичної особи – підприємця для розрахунку ліміту фізичної особи – підприємця?

Відповідно до п. 4.4 розділу 4 Порядку здійснення видатків на дошкільну освіту м. Києва на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради від 13.09.2018 № 1369/5433 управління освіти районної в місті Києві державної адміністрації опрацьовує отримані від суб’єкта освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватного або корпоративного закладу дошкільної освіти, документи, приймає рішення щодо надання компенсації та укладає відповідний тристоронній договір між суб’єктом освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватним або корпоративним закладом дошкільної освіти, управлінням освіти районної в місті Києві державної адміністрації та батьками (опікунами), діти яких навчаються у суб’єкта освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватному або корпоративному закладі дошкільної освіти.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Щодо питань першого та другого

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюються розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які
не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів
(п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається:

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. «е» п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1
ст. 162 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить
5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому податковий агент, зокрема, самозайнята особа, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи викладене, сума компенсації вартості освітніх послуг, яка нараховується фізичною особою – підприємцем (надавачем освітніх послуг) на користь фізичної особи (батьків або інших законних представників дитини) шляхом зменшення плати за утримання дитини, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Разом з тим, якщо зазначена компенсація виплачується фізичною особою – підприємцем (надавачем освітніх послуг) безпосередньо платнику податків (батькам), то сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

При цьому оскільки нарахування зазначеного доходу на користь фізичних осіб (батьків або інших законних представників дитини) здійснюється безпосередньо фізичною особою – підприємцем, то у розумінні Кодексу такий суб’єкт господарювання є податковим агентом та зобов’язаний виконати усі функції, визначені Кодексом щодо нарахування, утримання, сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету та подання податкового Розрахунку у строки встановлені Кодексом.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексу для податкового місяця, Розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній  особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами та доповненнями, затверджено форму Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб,
і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску
(далі – Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку:

Дохід у вигляді додаткового блага відображається податковим агентом
під ознакою доходу «126»;

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу, - за ознакою доходу «127».

Щодо питання третього

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1
розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці,
які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у
п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу).

Вичерпний перелік надходжень, які з метою оподаткування
не включаються до складу доходу, встановлено п. 292.11 ст. 292 Кодексу.

Згідно з п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу при визначенні доходів для платників єдиного податку другої групи до складу доходу не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Враховуючи вищевикладене, суми компенсації, виплачені відповідно до Порядку № 1369, не включаються до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника  єдиного податку другої групи, за умови дотримання вимог п. 292.11 ст. 292 Кодексу.

При цьому, операція взаємозаліку між фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку та батьками – отримувачами коштів є механізмом розрахунку не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.