Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2025 р. № 2900/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Товариство) (…)  щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, про намір укладення господарського договору із фізичною особою – підприємцем, офіційне місцезнаходження якого, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,
є м. Бахмут Донецької області, яке, згідно з Переліком територій, на яких  ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376,  вважається тимчасово окупованим.

Разом з тим, платником повідомлено, що фізична особа – підприємець фактично здійснює господарську діяльність на підконтрольній Україні території, виконує  податкові обов’язки (надає податкову звітність) за податковою адресою у Волноваській ДПІ (яка знаходиться у м. Дніпро).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи має право Товариство співпрацювати із фізичною особою – підприємцем, за умови, що його податкова адреса знаходиться на тимчасово окупованій території України?

2. Чи вважатиметься дійсним та юридично чинним договір, укладений між Товариством та  фізичною особою – підприємцем, з огляду на особливості місця  його  реєстрації та податкової адреси?

3. Чи покладаються на Товариство обов’язки податкового агента під час здійснення виплат на користь такої фізичної особи – підприємця, зокрема,
щодо утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору?

Щодо питань першого та другого

Правові відносини між суб’єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ), Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення адміністрування податків та зборів, контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Питання господарських відносин між суб’єктами господарювання
не регулюються податковим законодавством.

Згідно зі ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Статтею 44 ГКУ підприємництво в Україні здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє
на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ст. 50 ЦКУ).

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до Закону України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

До Єдиного державного реєстру вносяться відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи – підприємця. Тобто зміна місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи – підприємця потребує державної реєстрації.

Згідно зі ст. 9 Закону № 755 у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження фізичної особи – підприємця (адресу місця проживання, за якою здійснюється зв’язок із фізичною особою – підприємцем).

Відповідно до статей 64 – 66 Кодексу взяття на облік та внесення змін до облікових даних юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей із Єдиного державного реєстру, наданих згідно із Законом № 755.

Пунктом 45.1 ст. 45 Кодексу визначено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Контролюючі органи отримують відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію та інші реєстраційні дії у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами контролюючих органів для виконання покладених повноважень.

При цьому згідно з частиною другою ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режимна тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207), здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої                                ст. 215 ЦКУ.

Отже, юридичні особи мають право здійснювати господарську діяльність із суб’єктами господарювання, зокрема, фізичними особами – підприємцями
за умови дотримання вимог Кодексу та законів України.

Щодо третього питання

Відповідно до п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» (далі – Постанова № 254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону № 1207.

У п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу терміни вживаються в такому значенні, зокрема, тимчасово окупована територія – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови № 254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів,
на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу застосовується на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада
2014 року № 1085-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – Розпорядження № 1085).

Підпунктом 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу» встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб
не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця платника – єдиного податку.

Водночас період проведення антитерористичної операції – це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (ст. 1 Закону України від 02 вересня
2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).

Разом з тим, Указом Президента України від 30.04.2018 № 116 уведене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях».

Таким чином, положення п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), визначена Розпорядженням № 1085.

При цьому, у разі якщо населенні пункти, не входять до переліку, визначеного Розпорядженням № 1085, то положення п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу до фізичних осіб – підприємців
не застосовуються, а отже оподаткування доходу, який виплачується зазначеним підприємцям оподатковується у порядку, визначеному ст. 177 та главою 1 розділу XIV Кодексу в залежності від обраної системи оподаткування.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – підприємцями, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.