Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2025 р. № 2903/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця «……..» від «……..» щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податку повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи та планує укласти договір управління нерухомого майна (відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) ст. 1029-1035 ЦКУ), згідно з яким планує передавати належне йому на праві власності нерухоме майно (нежитлове приміщення) в оперативне управління іншому суб’єкту господарювання, з метою ефективного використання цього майна.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право фізична особа – підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування другої групи, передавати нерухоме майно в оперативне управління за договором управління майном іншому суб’єкту господарювання, який перебуває на спрощеній системі оподаткування  (в тому числі юридичній особі – платнику єдиного податку)?

2. Чи буде, в даному випадку порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування (другої групи) діяльність з передачі нерухомого майна в оперативне управління  за договором управління майном іншому суб’єкту господарювання, який перебуває на спрощеній системі оподаткування (в тому числі юридичній особі – платнику єдиного податку)?

Відповідно до ст. 41 Конституції України  кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою ст. 320 ЦКУ визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оперативне управління фізичною особою – підприємцем на спрощеній системі оподаткування.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Водночас п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу встановлено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, мають право обрати другу групу.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно із частиною першою ст. 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном, безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління (ст. 1042 ЦКУ).

Частиною першою ст. 901 глави 63 ЦКУ, визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Продаж результатів робіт (послуг) – це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди) (п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оперативне управління власного нерухомого майна фізичною особою, яка зареєстрована суб’єктом господарювання.

Отже, оперативне управління нерухомого майна з метою застосування норм п. 291.4 ст. 291 Кодексу може вважатися послугою.

Перелік види діяльності, які не дають права суб'єктам господарювання (фізичним особам - підприємцям) бути платниками єдиного податку визначено п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 7 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з управління підприємствами.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не може бути платником єдиного податку у разі здійснення діяльності з управління підприємствами.

Разом з тим, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку на другій групі, яка надає послуги з передачі в оперативне управління нерухоме майно, може обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і здійснювати таку діяльність на другій групі за умови дотримання критеріїв визначених п. 291.4 ст. 291 Кодексу та з урахуванням обмежень, визначених у п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

__________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.