Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2025 р. № 2916/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова  служба України за результатами розгляду звернення  фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець),
керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи), не зареєстрований платником податку на додану вартість (далі – ПДВ), здійснює діяльність з надання стоматологічних послуг загального і спеціального характеру, а також послуги ортодонта. Також планує здійснювати роздрібну торгівлю косметичними товарами. Під час надання стоматологічних послуг використовуються лікарські засоби та/або вироби медичного призначення.

Підприємець звернувся до контролюючого органу із наступними питаннями (в контексті звернення):

1. Чи зобов’язаний Підприємець – платник єдиного податку 2 групи, який не зареєстрований платником ПДВ, надає стоматологічні послуги, вести облік товарних запасів лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, які використовуються / споживаються під час надання таких стоматологічних послуг?
2. Чи зобов’язаний Підприємець – платник єдиного податку 2 групи, який не зареєстрований платником ПДВ, надає стоматологічні послуги, мати та зберігати документи, що підтверджують витрати на придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, які використовуються / споживаються під час надання таких стоматологічних послуг?
3. Чи зобов’язаний Підприємець – платник єдиного податку 2 групи, який не зареєстрований платником ПДВ, надає стоматологічні послуги, вести облік товарних запасів (та мати документи що підтверджують витрати на їх придбання) у випадку продажу косметичних товарів, які не включені до переліку лікарських засобів та/або виробів медичного призначення?

 

Щодо питання 1

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, (далі – ФОП) у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496)  визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОП,
у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розд. II Порядку № 496).

Медична послуга – послідовно визначені дії або комплекс дій СГД у сфері охорони здоров’я, що мають свою вартість і які, як правило, включають в себе консультацію лікаря, обстеження, діагностику, лікування, хірургічну процедуру, реабілітацію, профілактичні заходи та інші медичні дії, що зазвичай передбачають використання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі.

За своєю природою медична послуга має самостійне значення, має бути ретельно спланована як за обсягом дій, так і пов’язаним з ними витрачанням лікарських засобів та виробів медичного призначення що передбачені медико-технологічною документацією.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що Підприємець, який здійснює діяльність виключно з надання стоматологічних послуг, не зобов’язаний вести облік товарних запасів.

Разом з тим, при продажу лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, окремо від надання стоматологічних послуг, облік товарних запасів повинен здійснюватися Підприємцем відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 на загальних підставах стосовно всіх видів та категорій товарів на підставі первинних документів.

 

Щодо питання 2

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пункту 296.1 статті 296 Кодексу фізичні особи – підприємці  платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені  наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом України
від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку –
фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм пункту  44.1 статті 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого пункту  44.1
статті 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу (абзац другий пункту  44.1 статті 44 Кодексу).

Слід зазначити, що Перелік № 231 не регулює питання обліку доходів чи витрат, що ведуть суб’єкти господарювання.

Разом з цим, положеннями глави 1 розділу XIV Кодексу визначено виключний обов’язок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи щодо ведення обліку доходів, не встановлює обов’язку стосовно ведення ним витрат та відповідно відповідь на питання щодо виконання обов’язку зберігати документи, які підтверджують витрати, який не передбачений Кодексом не може мати практичного застосування таким платником податків.

 

Щодо питання 3

Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби»
від 4 квітня 1996 року № 123/96-ВР:

лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

До лікарських засобів належать, зокрема, лікарські косметичні засоби.

Лікарські засоби можуть використовуватися в Україні лише після державної реєстрації.

Відповідно до Технічного регламенту на косметичну продукцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 № 65:

косметична продукція – це будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на різні зовнішні ділянки тіла людини (епідерміс, волосся, нігті, губи, зовнішні статеві органи), зуби, слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з метою їх очищення, ароматизування, зміни зовнішнього вигляду, захисту, збереження у задовільному стані або коригування запаху тіла.

Тобто, вироби, що позиціонуються як продукція, якій характерні фармакологічні, імунологічні або метаболічні властивості, підпадає під дію Закону і повинна бути внесена до Державного реєстру лікарських засобів України.

Косметична продукція не може мати лікувальної або профілактичної функції.

Виходячи з наведеного вище повідомляємо, якщо косметичні товари не включено до  Державного реєстру лікарських засобів України, Підприємець, платник єдиного податку 2 групи, не зобов’язаний здійснювати ведення обліку товарних запасів, відповідно до вимог Порядку № 496.

Водночас, у разі реалізації одночасно як косметичних товарів, так і товарів, зазначених у пункті 12 статті 3 Закону № 265 на Вас поширюються вимоги Порядку № 496 щодо ведення обліку товарних запасів на загальних підставах стосовно всіх видів та категорій товарів на підставі первинних документів.

Роз’яснення щодо наявності документів що підтверджують витрати на придбання товарів  надано Підприємцю у відповіді на 2 питання звернення.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію