Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2025 р. № 2917/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець)
від … (вх. ДПС № … від …, вх. ДПС № …
від …, вх. ДПС № … від …, вх. ДПС № …
від …, вх. ДПС № … від … – відповідно), про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернень, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи), здійснює діяльність з надання стоматологічних послуг загального і спеціального характеру, а також послуги ортодонта. Під час надання зазначених послуг використовуються лікарські засоби та/або вироби медичного призначення (як приклад: імпланти, брекети тощо).

Підприємець звернувся до контролюючого органу із такими питаннями (відповідно звернень) (питання відображені відповідно реєстраційних номерів вхідної кореспонденції):

1. Чи потрібно мені вести облік товарних запасів, якщо я не займаюсь реалізацією товарів, а лише надаю медичні послуги?
2. Чи вважається встановлення фотополімерної пломби лікарем-стоматологом під час прийому продажем товару, чи це є медичною послугою у розумінні норм Кодексу?
3. Необхідне роз’яснення позиції ДПС стосовно обліку товарних запасів для ФОП 2 групи ЄП, який надає медичні послуги.
4. Чи вважається встановлення брекет-системи / брекета лікарем-стоматологом-ортодонтом під час прийому пацієнта продажем товару, чи це є медичною послугою у розумінні норм Кодексу?
5. Чи вважається встановлення імплантів лікарем-стоматологом-хірургом під час прийому продажем товару, чи це є медичною послугою у розумінні норм Кодексу?

Перед наданням відповіді на поставлені питання слід зауважити, що індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз’яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Метою податкової консультації є викладення (роз’яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

З урахуванням того, що звернення Підприємця щодо отримання індивідуальної податкової консультації формально відповідає вимогам статті 52 Кодексу, водночас із його тексту не можливо встановити із застосування якої саме норми податкового чи іншого законодавства у Підприємця виникли труднощі, а тому роз’яснення йому надається, виходячи із загальних вимог законодавства.

Оскільки питання у зверненнях Підприємця є пов’язаними, ДПС надає відповідь на них одночасно.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, (далі – ФОП) у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496)  визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОП, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (пункт 1 розділу II Порядку № 496).

Медична послуга – послідовно визначені дії або комплекс дій суб’єктами господарювання у сфері охорони здоров’я, що мають свою вартість і які, як правило, включають в себе консультацію лікаря, обстеження, діагностику, лікування, хірургічну процедуру, реабілітацію, профілактичні заходи та інші медичні дії, що зазвичай передбачають використання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі.

За своєю природою медична послуга має самостійне значення, має бути ретельно спланована як за обсягом дій, так і пов’язаним з ними витрачанням лікарських засобів та виробів медичного призначення, що передбачені медико-технологічною документацією.

Враховуючи викладене, як відповідь на питання повідомляємо, що Підприємець, платник єдиного податку другої групи, який здійснює діяльність виключно з надання медичних послуг, не зобов’язаний вести облік товарних запасів.

Разом із цим при продажу лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, окремо від надання медичних послуг, облік товарних запасів здійснюється Підприємцем, у тому числі платниками єдиного податку другої групи, відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України
від 03.09.2021 № 496. При цьому слід зауважити, що обов’язок ведення обліку товарних запасів виникає щодо всіх товарів, які знаходяться на господарському об’єкті, а не лише щодо лікарських засобів та/або виробів медичного призначення.

Відповідно до визначень, наведених у статті 14 Кодексу:

продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари (підпункт 14.1.202
пункту 14.1 статті 14 Кодексу);

продаж результатів робіт (послуг) – це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об’єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Поряд із цим, враховуючи специфіку діяльності Підприємця, при визначені суті господарської операції є це продаж, чи послуга рекомендуємо керуватися наказами Міністерства охорони здоров’я України, якими затверджені відповідні стандарти медичних послуг.

Для прикладу: «встановлення брекет-систем» є лише частиною послуги з «коригування прикусу та вирівнювання зубів», що має надаватись комплексно. Тобто «встановлення брекет-систем» не є медичною послугою, а є частиною цілого комплексної медичної послуги, що використовується в процесі лікування.

Враховуючи викладене, ДПС не рекомендує виокремлювати здійснення окремих маніпуляцій від комплексу дій при наданні медичних послуг пацієнтам.  

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію