Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2025 р. № 2955/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків – фізична особа у звітному 2021 році отримав дохід, який не включався до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно з п. 165.1. ст. 165 Кодексу.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право платник податку – фізична особа, з метою належного виконання  платником податку – фізичною особою зобов’язання вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, який у звітному 2021 році отримав доходи, які згідно з п. 165.1 ст. 165 Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу?

2. Чи тягне за собою відповідальність або чи передбачена для платника податку – фізичної особи відповідальність, якщо платник податку не зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до положень п. 179.2 ст. 179 Кодексу, проте вирішив подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 звітний (податковий) період у 2025 році ?

Щодо першого  та другого питань

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 Кодексу, згідно з п. 16.1 якої платник податків зобов’язаний, зокрема:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу);

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Кодексу);

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексу та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено
ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 Кодексу платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до Кодексу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів від 23.06.2017 № 591 затверджено  Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Платники податку згідно з п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Кодексу зобов’язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами Кодексу таке подання є обов’язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Порядок подання податкової декларації визначено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до Кодексу.

Пунктом 179.2 ст. 179 Кодексу передбачено, що відповідно до Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено Кодексом, якщо такий платник податку отримував, зокрема:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються
за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року
для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих
осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Таким чином, фізична особа – резидент має право подати декларацію про майновий стан і доходи, у якій зазначити усі доходи, отримані протягом звітного податкового року, у тому числі доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. При цьому окремої відповідальності за подання зазначеної декларації Кодексом не передбачено.

Одночасно зауважуємо, що на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платник податку зобов’язаний пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації.

Крім того, оскільки звернення не містить достатньої інформації для надання більш конкретної відповіді, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства будь-які висновки можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.