X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2025 р. № 2947/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що є фізичною особою –підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи і  наймані працівники відсутні.

Періодично здійснюю оплати за товари та послуги у межах своєї діяльності на користь інших фізичних осіб – підприємцем. При цьому платник податків
не виступає податковим агентом щодо сплати податків у цій ситуації за таких
фізичних осіб – підприємців. Водночас виплат на користь інших фізичних осіб немає.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно платнику податків у такому випадку за місяць здійснення таких оплат подавати щомісячний Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податкiв – фiзичних осiб,
i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску
(далі 
Розрахунок) з Додатком 4ДФ до Розрахунку за умови, що платник податків не має інших підстав для подання цього звіту?

2. Якщо потрібно такий звіт подавати, то який код ознаки для описаної ситуації використовувати?

3.  Якщо потрібно такий звіт подавати, то яка підстава його подання, якщо
платник податків не є у цій ситуації податковим агентом щодо сплати податків за таких
фізичних осіб – підприємцем?

4. Якщо потрібно такий звіт подавати, але подання не проводиться, то яка сума штрафу за неподання, а також чи цей штраф передбачений за факт виявлення неподання, чи за кожен неподаний звіт?

Щодо питання першого, другого

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це, зокрема самозайнята особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

При цьому самозайнята особа – платник податку, який є, зокрема, фізичною особою – підприємцем за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, у розумінні Кодексу фізична особа – підприємець є податковим агентом, який зобов’язаний подавати податкову звітність.

Водночас главою 2 Кодексу визначено порядок подання податкової звітності, зокрема податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 72.1.1.1 п.п. 72.1.1п. 72.1 ст. 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, інших звітних документах.

Згідно з п. 51.1 ст. 51 Кодексу платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, Розрахунок.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, затверджено форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок).

При цьому порядок заповнення Додатка 4ДФ до Розрахунку визначено п. 4 розділу IV Порядку.

Враховуючи викладене, оскільки фізична особа – підприємець у розумінні Кодексу є податковим агентом, який у разі нарахування (виплати) доходів на користь інших фізичних осіб – підприємців зобов’язаний подавати податкову звітність контролюючому органу, у Вашому випадку це Розрахунок, незалежно від того, що Кодексом передбачено звільнення Вас від обов’язку нарахування і сплати податку з зазначених доходів, за умови надання фізичною особою – підприємцем копії документів, що підтверджують його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, а також у разі необхідності витяг з реєстру платників єдиного податку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Щодо питань третього, четвертого

Відповідно до п.п. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47 Кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть податкові агенти.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (ст. 111 Кодексу).

Згідно з п. 119.1 ст. 119 Кодексу неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели
до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені п. 119.1 ст. 119 Кодексу штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог
п. 169.4 ст. 169 Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 1634 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення контролюючим органам за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 1634 КУпАП, вчинені особою,
яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.