Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2025 р. № 2911/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування податком на прибуток, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що господарство проводить свою діяльність згідно з КВЕД – 2010 виключно клас 01.47 (розведення свійської птиці).

Заявник запитує:

1. Чи може господарство користуватися в своїй діяльності тимчасовим звільненням від оподаткування податком на прибуток відповідно до п. 57 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу?

2. Якщо так, то з якого періоду господарство може користуватися цим тимчасовим звільненням?

3. Чи має право господарство кошти, сплачені як податок на прибуток за результатами діяльності господарства за 2022, 2023 і 2024 роки повернути на рахунки фермерського господарства для подальшого використання на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій?

Щодо питання 1

Відповідно до п. 57 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010: клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей); клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язано з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з суми використаних не за призначенням вивільнених коштів, штрафні санкції та пеню відповідно до норм цього Кодексу.

Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 69 затверджений Порядок контролю за використанням вивільнених коштів сільськогосподарських товаровиробників (далі – Порядок).

Відповідно до п. 5 Порядку платники податку ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності згідно з КВЕД-2010: клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за винятком вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей); клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за винятком виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також від діяльності з реалізації власно виробленої (вирощеної) продукції (за винятком м’яса курей) та реалізації продукції, виробленої (вирощеної) в рамках такої діяльності, в тому числі внаслідок її переробки.

Прибуток від провадження інших видів діяльності за межами зазначеного окремого обліку визначається без застосування пільги в порядку, визначеному Кодексом.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що термін «вивільнені кошти» означає суму податку на прибуток, що визначається платником податку під час застосування пільги та не сплачується до державного бюджету, а залишається у розпорядженні платника податку під зобов’язання її використання за напрямами, які визначені Кодексом та цим Порядком.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження» (п. 6 Порядку).

Відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об’єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи.

Основне призначення КВЕД ­­­– визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, згідно з вимогами Кодексу, Порядку та з урахуванням КВЕД-2010 підприємство має право на звільнення від оподаткування діяльності із розведення та вирощування свійської птиці, а саме: індиків, качок, гусей, цесарок, перепелів та страусів, одержування яєць такої птиці та діяльності інкубаторних станцій з їх вирощування, виробництва м’яса такої птиці, витоплювання жиру, забою, оброблення та фасування м’яса, а також від діяльності з реалізації власно виробленої (вирощеної) продукції та реалізації продукції, виробленої (вирощеної) в межах такої діяльності, в тому числі внаслідок її переробки.

При цьому у разі якщо платник податку на прибуток є одночасно виробником свійської птиці (індиків, качок, гусей, цесарок, перепелів та страусів) і курей, то такий платник податку не має права застосовувати пільгове оподаткування податком на прибуток відповідно до норм п. 57 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

 

Щодо питання 2

Звільнення від оподаткування прибутку сільськогосподарських товаровиробників з розведення та вирощування свійської птиці, встановлене  п. 57 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, діє починаючи з моменту набрання чинності Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», яким було встановлено вказану пільгу, а саме з 01 січня 2022 року.

 

Щодо питання 3

Платник податку, який у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він має право виправити допущені помилки у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 Кодексу у два способи:

надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку;

відобразити відповідні уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Пунктом 102.9 ст. 102 розд. II Кодексу, який діяв до 01.08.2023, було передбачено, що у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених Кодексом.

При цьому п. 69 підр. 10 р. XX Кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підр. 10 р. XX Кодексу.

Підпунктом 69.9 п. 69 підр. 10 р. XX Кодексу (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану») встановлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім окремих строків, визначених п. 69 підр. 10 р. XX Кодексу.

Отже, до 01.08.2023 діяли норми, визначені п. 102.9 ст. 102 р. II Кодексу та          п.п. 69.9 п. 69 підр. 10 р. XX Кодексу, якими у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану було зупинено перебіг строків, визначених Кодексом. Починаючи з 01.08.2023 перебіг строків, визначених Кодексом для подання уточнюючих розрахунків, відновлено.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Кодексу та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих(сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (п. 43.4 ст. 43 Кодексу).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 Кодексу).

Як зазначалось вище, відповідно до п. 6 Порядку суми вивільнених коштів визнаються платником податку як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження».

Водночас зазначаємо, що згідно з п. 8 Порядку платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму вивільнених коштів, які залишились невикористаними на цілі, визначені цим Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток підприємств.

При цьому звертаємо увагу, що будь-які висновки щодо визначення суми  податкових зобов’язань з податку на прибуток можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались, в межах контрольно-перевірочних заходів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).