Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2025 р. № 3004/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Кооперативу щодо окремих питань з визначення доходу платником єдиного податку третьої групи у разі сплати податку на додану вартість, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Кооператив повідомив, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 3 відсотки доходу. Основним видом діяльності Кооперативу є 46.11 «Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi сiльськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напiвфабрикатами». Кооператив з фізичними особами (членами Кооперативу)  уклав договір доручення, згідно з яким Кооператив приймає на реалізацію сільськогосподарську продукцію, вироблену членами Кооперативу за винагороду та реалізує її переробним підприємствам (покупцям).

За вказаними вище операціями в рамках договору доручення Кооператив складає такі податкові накладні:

– на суму наданих послуг продавцям – фізичним особам;

– на вартість реалізованої продукції покупцям – переробним підприємствам.

В декларації по ПДВ Кооператив відображає як суму винагороди за посередницькі послуги, так і обсяг реалізованої продукції.

В дохід по податковій декларації платника єдиного податку включає суму винагороди, яку отримує згідно договору доручення.

Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:    

          1.Чи правильно Кооператив визначає дохід для нарахування податкового зобов’язання з єдиного податку?

         2.Чи правильно Кооператив визначає дохід для нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість?

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу(пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування сільськогосподарської кооперації, особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань визначається Законом України від 21 липня 2020 року № 819-IX «Про сільськогосподарську кооперацію»                     (далі – Закон № 819).

Відповідно до Закону № 819 сільськогосподарський кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції і добровільно об’єдналися на основі членства та на засадах самоврядування для провадження спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб.

Основними видами діяльності сільськогосподарського кооперативу є виробництво, переробка, заготівля, закупівля, зберігання, збут, продаж сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів та інші види сервісного обслуговування членів кооперативу, зокрема надання технологічних, транспортних, меліоративних, ремонтних, будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи, з бухгалтерського обліку і аудиту, науково-консультаційного обслуговування (частина перша статті 5 Закону № 819).

Частиною першою статті 8 Закону № 819 установчим документом сільськогосподарського кооперативу, що регулює його діяльність є статут.

Відомості, які повинен містити статут сільськогосподарського кооперативу визначено частиною 2 статті 8 Закону № 819, зокрема, мета і цілі утворення сільськогосподарського кооперативу, перелік видів його діяльності, порядок затвердження правил внутрішньогосподарської діяльності, порядок обліку і звітності у сільськогосподарському кооперативі.

Частиною першої статті 9 передбачено, що внутрішнім нормативним документом сільськогосподарського кооперативу, що визначає особливості реалізації положень статуту такого кооперативу є правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу.

Відповідно до частини першої та третьої статті 10 Закону № 819 членом сільськогосподарського кооперативу може бути виробник сільськогосподарської продукції - юридична або фізична особа. Членом сільськогосподарського кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку.

 Сільськогосподарський кооператив зобов’язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство, в якому зазначаються відомості про члена сільськогосподарського кооперативу, розміри внесених ним вступного внеску та вкладу, а також інша інформація, передбачена статутом відповідного кооперативу.

Оскільки, Товариством до звернення не надано статут сільськогосподарського кооперативу, де заначено ціль, мета та визначений напрям діяльності Кооперативу, правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу, де визначено особливості реалізації положень статуту кооперативу, тому відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

 

Щодо першого питання.

Особливості застосування спрощеної системи визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній                                        пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.13 статті 292 Кодексу зазначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу з урахуванням положень статті 44 Кодексу.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою − відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 року за № 389/5580, зі змінами та доповненнями.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за
№ 860/4153, зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Разом з тим, відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Враховуючи вищевикладене, неможливо здійснити оцінку правомірності формування платником єдиного податку податкових зобов’язань в межах індивідуальної податкової консультації. Оцінка правомірності відображення в податковому обліку  платником єдиного податку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

 

Щодо другого питання

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт «е» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів                          (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 розділу V Кодексу базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс)                      (пункт 201.7 статті 201 розділу V Кодексу).

Враховуючи викладене, виходячи з аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, повідомляємо.

За операціями з передачі / отримання товарів без надання на них права власності, що здійснюються у межах договорів, визначених у пункті 189.4
статті 189 розділу V Кодексу, базою оподаткування ПДВ є вартість постачання таких товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V Кодексу. Формування податкових зобов’язань з ПДВ за такими операціями здійснюється у загальновстановленому порядку.

Отже, при здійсненні посередником (платником ПДВ) операції з постачання покупцю товарів, отриманих від продавця у межах договорів, визначених у пункті 189.4 статті 189 розділу V Кодексу, такий посередник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на покупця таких товарів і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

В межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт  52.2 статті 52 Кодексу).