Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо окремих питань з оподаткування господарських операцій здійснених юридичною особою – платником єдиного податку, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків. Основним видом діяльності відповідно КВЕД 46.51 є постачання програмних продуктів таких як:
- комп’ютерна програма «M.E.Doc»;
- веб-сервіс «Сота»;
- програмні продукти лінійки BAS.
Останнім часом замовники програмних продуктів, які мають статус фізичних осіб – підприємців перераховують на банківський поточний рахунок кошти за отримання програмного продукту через юридичну особу, яка надає фінансові послуги з використання платіжної системи, а не є банківською установою.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Щодо першого - другого питання.
Оскільки Товариством не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.
Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, зокрема, встановлення виключного переліку платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначення загальних засад функціонування платіжних систем в Україні визначено Законом України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року № 1591-IX (далі – Закон № 1591).
Для проведення платіжних операцій використовуються кошти в готівковій або безготівковій формі (частина перша статті 4 Закону № 1591).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 1591 безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Надавати платіжні послуги мають право лише особи, зазначені у частині першій статті 10 Закону № 1591 (частина друга статті 10 Закону № 1591).
Еквайрингова установа (далі - еквайр) - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги (частина 11 статті 1 Закону № 1591).
Фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг - небанківська фінансова установа, що не має статусу платіжної установи або установи електронних грошей та має право надавати окремі фінансові платіжні послуги, перелік яких визначений законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг (частина 94 статті 1 Закону № 1591).
Відповідно до частини шостої статті 10 Закону № 1591 фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, має право надавати фінансову платіжну послугу за умови включення права на надання такої фінансової платіжної послуги до ліцензії на діяльність такої фінансової установи відповідно до закону з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а також включення такої особи до Реєстру.
Небанківський надавач платіжних послуг - надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг для цілей Закону № 1591 належать надавачі платіжних послуг, передбачені пунктами 2-7 частини першої статті 10 Закону № 1591 (частина 40 статті 1 Закону № 1591).
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону № 1591 електронний платіжний засіб (далі – ЕПЗ) – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Згідно з пунктом 57 частини першої статті 1 Закону № 1591 платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
Крім того, загальні вимоги, зокрема, до порядку здійснення операцій з використанням ЕПЗ, визначені постановою Правління Національного банку України вiд 29.07.2022 № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів».
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.
Відповідно до абзацу першого пункту 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу (пункт 292.13 стаття 292 Кодексу).
Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п'ятий пункт 296.1 стаття 296 Кодексу).
Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).
Одночасно зауважуємо, що у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (підпункт 4 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
Враховуючи зазначене та з урахуванням вимог Закону № 1591 зарахування коштів на поточний рахунок платника єдиного податку незалежно від способу ініціювання таких переказів (або шляхом перерахування коштів з рахунка на рахунок, або внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв) є безготівковими розрахунками.
Крім цього зазначаємо, що в межах індивідуальної податкової консультації неможливо здійснити оцінку правомірності перерахування коштів фізичною особою -підприємцем на адресу Товариства правомірним способом розрахунку, зазначеного у пункті 291.6 статті 291 Кодексу. Оцінка правомірності відображення в податковому обліку платником єдиного податку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |