Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.06.2025 р. № 3054/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань зарахування податку, утриманого закордоном, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), повідомляє.

Як викладено у зверненні, товариство у 2024 році отримувало іноземні доходи (роялті, ліцензійні винагороди) від контрагента – нерезидента, держава реєстрації якого Республіка Польща.

У листопаді 2024 року на користь товариства були нараховані роялті за використання об’єктів інтелектуальної власності (музичних творів та їх аудіо- та відео- записів – фонограм та аудіовізуальних творів) від резидента Польщі.

Оплата роялті надійшла на рахунок товариства у грудні 2024 року за вирахуванням податку на прибуток за ставкою 10% (з урахуванням положень Договору між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень).

Для отримання права на зарахування податку, утриманого в Республіці Польща, була надана довідка податкового органу в Польщі, де підтверджено, що податок на прибуток нарахований за грудень 2024 року, а сплачений до податкової служби 07.01.2025.

Товариство запитує:

У податковій декларації за який період  - 2024 чи 2025 податковий рік – товариство має право відобразити зменшення податку на прибуток на суму податку, сплаченого за кордоном, якщо довідка про підтвердження сплати  засвідчує, що іноземний дохід виник (був виплачений) у грудні 2024 року, тоді як фактична сплата цього податку за кордоном відбулась у січні 2025 року?

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно із п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Кодексу.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

При цьому, зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюються за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

В податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі - Декларація), сума податку на прибуток, отримана з іноземних джерел, що сплачена суб’єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 16.1 додатка ЗП до Декларації.

Таким чином, сума податку з прибутку, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом року за кордоном таким платником, не може перевищувати суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті в Україні за такий звітний рік.

При цьому сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов’язання за такий звітний період не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних звітних періодах.

Таке зарахування здійснюється за умови, що платником податку при визначенні об’єкта оподаткування дотримано вимоги ст. 13 Кодексу щодо порядку врахування доходів і витрат при визначенні об’єкта оподаткування.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Кодексу доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об’єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

При визначенні об’єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом. (п. 13.2 ст. 13 Кодексу)

Згідно із п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Пунктом 13.5 ст. 13 Кодексу встановлено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, платник податку має право на зменшення нарахованої суми податку на прибуток підприємств у тому звітному податковому періоді, в якому була здійснена  сплата податку за межами України, у разі якщо легалізована довідка, що надається ним до контролюючого органу, підтверджує сплату податку за межами України у такому звітному періоді.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.