Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.06.2025 р. № 3056/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець)
від № (вх. ДПС № від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи) та здійснює діяльність у сфері послуг.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):

Чи можна на даний час вважати наведенні у зверненні розрахунки нерозрахунковими операціями та не застосовувати ПРРО?

 

Перед наданням відповіді на поставлене податковому органу питання звертаємо увагу, що терміни платіжного, поточного та розрахункового рахунків наведено у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України
від 29.07.2022 № 162.

З огляду на термінологію визначення рахунків повідомляємо, що розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а Підприємець відповідно може мати лише платіжний та/або поточний рахунок, при цьому ідентифікація джерел надходження коштів на такі рахунки належить виключно до компетенції Підприємця.

Разом з цим у своєму зверненні Підприємець зазначає, що «Платежі надходять на розрахунковий рахунок Підприємця через банк-еквайр з рахунку типу 2904 відповідно до договору еквайрингу з банком. При цьому приймає оплати за послуги, що надаються виключно дистанційно, за допомогою сервісу переказу коштів Моно банківських систем дистанційного обслуговування», що призводить до протирічь у самому тексті звернення.

Слід зазначити, що в описаному вище прикладі з використанням торгового еквайрингу, передбачено проведення розрахунків з застосуванням POS-терміналу, наданого еквайром.

Таким чином, звернення не містить повного опису способів оплати, які можуть бути запропоновані споживачу.

Водночас наступний приклад, що наводить Підприємець, вже містить чіткий та вичерпний опис способу оплати.

Враховуючи викладене вище, та з метою недопущення неоднозначного трактування законодавства, відповідь надається із використанням його загальних положень.

 

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлене пунктами 12 та 14
статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО/ПРРО:

якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Водночас право не застосовувати РРО/ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у способи відмінні від зазначених в
статті 9 Закону № 265.

Слід зазначити, що торговий еквайринг передбачає виконання операцій за розрахунками з використанням платіжної картки, що свідчить про відсутність факту розрахунків за допомогою банківських систем саме дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, оскільки вищевказані операції (розрахунки) здійснюються за допомогою платіжної картки з одночасним застосуванням POS-терміналу, що безумовно передбачає фізичну присутність отримувача послуги на місці її надання.

Вказаний порядок та процедура оплати по суті нічим не відрізняється від оплати споживачем за товар будь-якого виду, в зв`язку з чим, порядок розрахунку за допомогою платіжної картки з одночасним застосуванням POS-терміналу не може вважатись саме дистанційним обслуговуванням та/або використанням сервісу переказу коштів.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, що описані у зверненні способи розрахунків між Підприємцем та споживачами містять ознаки розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, при цьому посилання Підприємця на начебто існування проміжку часу, в якому такі операції не вважалися розрахунковими, не відповідає дійсності.

Однак якщо в місці надання послуг операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються взагалі, застосування РРО / ПРРО для Підприємця не є обов’язковим.

Крім того, за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО / ПРРО для Підприємця не є обов’язковим.

Водночас встановлене пунктом 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб, відмінний від зазначеного в такому пункті, зокрема у разі використання POS-терміналу, оскільки такі розрахунки в межах торгового еквайрингу не можуть бути віднесенні до розрахунків, як таких, що здійснені за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.