Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.06.2025 р. № 3082/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення   надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС, щодо окремих питань оподаткування операцій з передачі побічного продукту та, керуючись статтею 52 глави 3 роздiлу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуває на загальній системі оподаткування та є платником ПДВ.

У 2024 році Товариство уклало договори про виготовлення продукції з давальницької сировини, відповідно до яких Товариство передає на переробку контрагенту - виконавцю насіння соняшника високоолеїнового органічного, а виконавець зобов'язується за допомогою належного технологічного обладнання, надати послуги з переробки соняшника високоолеїнового органічного в олію соняшникову високоолеїнову органічну та макуху соняшникову органічну.

Оскільки, в процесі переробки насіння соняшника утворюється побічний продукт – лушпиння соняшникове, відповідно до умов договорів давальницької
переробки, виконавець зобов’язується разом із олією та макухою передати Товариству також і лушпиння соняшникове органічне.

У зв’язку з тим, що лушпиння має енергетичну цінність і може використовуватись як паливо, сторони домовилися, що у виконавця залишається (на безоплатній основі) до 6% утвореного лушпиння для покриття власних технологічних витрат (для забезпечення роботи парових котлів). На підставі даного пункту, передбаченого сторонами в договорі давальницької переробки, сторони склали акт використання побічного продукту, а саме: лушпиння соняшникове органічне, на технологічні потреби. У зв’язку з тим, що лушпиння має енергетичну цінність і може використовуватись як паливо, сторони домовилися, що у Виконавця послуг залишається (на безоплатній основі) до 6% утвореного лушпиння для покриття власних технологічних витрат (для забезпечення роботи парових котлів), решта лушпиння повертається Товариству. На підставі даного пункту, передбаченого сторонами в договорі давальницької переробки, сторони склали акт використання побічного продукту, а саме: лушпиння соняшникове органічне, на технологічні потреби.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи вважається реалізацією, в розумінні підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, передача Товариством на безоплатній основі частини побічного продукту (лушпиння соняшникового органічного) виконавцю на підставі договору про давальницьку переробку;

2) у випадку негативної відповіді на 1 запитання даного звернення, чи буде достатнім документальним підтвердженням того, що передача Товариством частини лушпиння соняшника органічного Виконавцю не є реалізацією:

- договір давальницької переробки з відповідною умовою про таку передачу;

- акт використання побічного продукту на технологічні потреби;

3) чи повинне Товариство нараховувати податкові зобов’язання з податку на додану вартість на передачу Товариством частини побічного продукту (лушпиння соняшникового органічного) виконавцю на підставі договору про давальницьку переробку, у випадку, якщо така передача є безоплатною та прямо передбачена договором як частина технологічного процесу;

4) чи вважається передача Товариством на безоплатній основі частини побічного продукту (лушпиння соняшникового органічного) виконавцю на підставі договору про давальницьку переробку, витратами, пов’язаними з основною діяльністю?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (підпункт 14.1.41 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу). При цьому продаж (реалізація)  товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 198 і 201 розділу V Кодексу.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 3

Оскільки відбувається передача (у тому числі на безоплатній основі) права власності на частину побічного продукту - лушпиння соняшника, що буде використовуватися як пальне для забезпечення функціонування парових котлів, від Товариства до виконавця, то у розумінні норм підпунктів 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу така передача розглядається як операція з постачання (продажу (реалізації)) товарів, яка для цілей оподаткування ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ.

За такою операцією Товариство зобов’язане визначити податкові зобов’язання ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Щодо питання 4

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі  первинних  документів,  регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Отже питання щодо формування витрат у бухгалтерському обліку відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II Кодексу).