Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2025 р. № 3122/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо необхідності відрахування до бюджету дивідендів, нарахованих на державну частку за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2024 рік, та керуючись статтею 52
глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник повідомив, що власником 65,001 відсотків статутного капіталу Товариства є Акціонерне товариство 100 відсотків акцій якого належить державі та включено до консолідованої звітності власника. Загальними зборами акціонерів Товариства 30 квітня 2025 року було прийнято рішення про розподілення чистого прибутку за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2024 році на виплату дивідендів у розмірі
80 відсотків.

Заявник просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Чи є Товариство платником дивідендів на державну частку у розумінні частини п’ятої статті 11 Закону України від 21 вересня  2006 року
   № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» та статей 46, 49 Кодексу?
2. Чи повинно Товариство подавати до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у 2025 році за результатами фінансово-господарської діяльності у 2024 році?
3. Чи здійснює податковий орган контроль згідно з частиною 8
   статті 16 Закону № 185, у разі якщо Товариство повинне сплатити дивіденди не державі, а господарському товариству, до консолідованої фінансової звітності якого воно включено?
4. Чи може бути застосована відповідальність контролюючими органами у вигляді пені на суму несвоєчасно сплачених коштів (частини чистого прибутку), у разі якщо Товариство своєчасно не платить дивіденди господарському товариству, до консолідованої фінансової звітності якого воно включено?

Щодо питань 1, 2

Правові основи управління об’єктами державної власності визначено у Законі України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185).

Так, відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують до державного бюджету дивіденди не пізніше 01 липня року, що настає за звітним (абзац четвертий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).

Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, які зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитором. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі (абзац п’ятий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).

Згідно з положеннями абзацу шостого частини п’ятої статті 11 Закону
№ 185 дочірні підприємства та господарські товариства, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включені до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства, здійснюють розподіл прибутку за рішенням вищого органу, а в разі прийняття рішення про спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів - сплачують дивіденди безпосередньо господарському товариству.

Отже, враховуючи, що показники Товариства, акціонером (учасником) якого є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включені до консолідованої фінансової звітності, таке товариство сплачує дивіденди на користь свого акціонера (учасника), а не до державного бюджету. Відповідно, Товариство не подає розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку до контролюючого органу.

Щодо питань 3, 4

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу передбачено, що платник податків зобов’язаний:

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів,

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до абзацу десятого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, один раз на рік подають до податкового органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку в порядку та строки, встановлені Кодексом.

Платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку несуть відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до податкового органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому Кодексом (абзац одинадцятий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).

Положеннями абзацу восьмого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 встановлено, що на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, податкові органи нараховують пеню, яка сплачується до загального фонду державного бюджету, з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, з дня, наступного після настання строку платежу, по день сплати.

Згідно з частиною восьмою статті 16 Закону № 185 контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати здійснюються податковими органами у порядку, встановленому Кодексом.

Відповідно до підпункту 19¹.1.52 пункту 19¹.1 статті 19¹ Кодексу на контролюючі органи, зокрема, покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету  дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків.

Враховуючи, зазначене вище та відповідно до положень абзаців п’ятого та шостого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 платником дивідендів на державну частку до державного бюджету є господарське товариство, яке зобов’язано подавати консолідовану фінансову звітність з урахуванням показників дочірніх підприємств, на яке покладено відповідальність за порушення строків сплати до державного бюджету дивідендів на державну частку, зокрема, у вигляді пені.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.