Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2025 р. № 3126/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань оподаткування операцій з виплати дивідендів іноземним компаніям, які самостійно визнали себе податковими резидентами України, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство серед своїх засновників (учасників) має іноземну компанію (далі – компанія), держава резиденції якої є Великобританія. Компанія взята на облік у Головному управлінні ДПС у м. Києві як нерезидент, який отримав статус податкового резидента України – платник податку на прибуток зі статусом резидента. Компанія має відкриті рахунки в банку в Україні та за кордоном. Товариство планує виплатити дивіденди компанії в іноземній валюті на її банківський закордонний рахунок.

Товариство просить підтвердити, що:

1. При виплаті товариством дивідендів в іноземній валюті на банківський закордонний рахунок компанії, товариство не повинно при цьому утримувати та сплачувати податок на доходи нерезидента згідно із п. 141.4 ст. 141 Кодексу, оскільки компанія є податковим резидентом України та прирівнюється до платників податку на прибуток підприємств – резидентів України.

2. Законодавством України дозволяється товариству здійснювати валютний переказ дивідендів на банківський закордонний рахунок компанії за період, починаючи з 2024 року, за умови подання відповідних підтверджувальних документів і дотримання вимог податкового законодавства України.

Щодо питання 1

Відповідно до Кодексу (п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133) платниками податку – резидентами, зокрема, є юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.

У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов:

управління банківськими рахунками іноземної компанії;

ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії;

управління персоналом іноземної компанії.

Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України з 01 січня календарного року, в якому відповідну заяву за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо іноземною компанією буде подана заява про визнання податковим резидентом України в період з 01 до 31 грудня календарного року, першим податковим (звітним) періодом буде рік, наступний за роком, в якому була подана заява.

Іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі відповідної заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та за результатами відповідної перевірки контролюючого органу. Відмова іноземною компанією від податкового резидентства прирівнюється до ліквідації юридичної особи. Оподаткування доходу, що виплачується у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства, здійснюється на рівні акціонерів або інших осіб, які мають право на отримання такого доходу.

Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії, а також порядок проведення перевірки контролюючого органу у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Іноземна компанія, що отримала статус платника податку – резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією.

Юридична особа, визнана нерезидентом України відповідно до міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, автоматично визнається платником податку – нерезидентом.

При цьому звертаємо увагу, що іноземна компанія, яка зареєстрована в Україні зі статусом податкового резидента України, включена до кола платників податку на прибуток підприємств – резидентів України.

З метою реалізації права іноземної компанії на отримання статусу податкового резидента України розроблено Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 663 (далі – Порядок).

У пункті 5 розділу ІІ Порядку встановлено, що на підставі поданої іноземною компанією заяви за формою № 1-ІК про отримання статусу податкового резидента України контролюючий орган вносить відповідні дані до Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб із зазначенням підстави та дати подання заяви.

Іноземна компанія, яка отримала статус податкового резидента України, зобов’язана обраховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку, передбаченому Кодексом, для платників податку – резидентів із поданням до контролюючого органу, в якому така компанія перебуває на обліку як платник податків, податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467).

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

У пункті 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено порядок оподаткування доходів нерезидентів, отриманих із джерелом їх походження з України.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок із таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

З огляду на те, що іноземна компанія зареєстрована в Україні зі статусом податкового резидента України та прирівнюється до платників податку на прибуток підприємств – резидентів України, при виплаті доходів на її користь, перелік яких встановлено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, податок на доходи нерезидента відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не сплачується.

Тобто якщо іноземна компанія на момент виплати на її користь дивідендів має статус податкового резидента України та з метою оподаткування прирівняна до платника податку на прибуток підприємств – резидента України, то дивіденди, які виплачуються такій іноземній компанії, не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України за умови, що такі дивіденди, які виплачуються українськими товариствами на іноземні рахунки іноземної компанії, враховані у складі доходів при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно обʼєкта оподаткування податком на прибуток такої іноземної компанії.

При цьому звертаємо увагу, що положення Кодексу, у тому числі норми п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу застосовуються у частині, в якій вони не суперечать положенням міжнародного договору країни резиденції такої іноземної компанії.

Щодо питання 2

Згідно з п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679- XIV «Про Національний банк України» до функцій Національного банку України зокрема належить встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

Частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473 - VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) встановлено, що порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України.

Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 встановлено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій.

При цьому під валютними операціями розуміються операції, що мають хоча б одну з таких ознак:

а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

б) торгівля валютними цінностями;

в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2473).

Підпунктом 46 п. 14 постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» передбачено, що уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім випадків здійснення, зокрема, переказу резидентами іноземної валюти з 13 травня 2024 року за кордон на користь іноземного інвестора/нерезидента з метою виплати дивідендів за корпоративними правами/акціями в разі одночасного дотримання таких умов:

дивіденди нараховані за результатами діяльності в періоді, що починається з 01 січня 2024 року (не включаючи виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди / резервного капіталу);

переказ іноземної валюти з метою виплати дивідендів здійснює емітент корпоративних прав/акцій, за якими виплачуються дивіденди (далі - емітент), безпосередньо на рахунки іноземних інвесторів/нерезидентів за кордоном та/або через депозитарну систему України (на рахунок Центрального депозитарію цінних паперів, який здійснює переказ цих коштів на рахунки депозитарних установ в Україні, які надалі можуть здійснити їх переказ на рахунки іноземних інвесторів/нерезидентів виключно за кордоном);

протягом календарного місяця емітент здійснює переказ іноземної валюти з метою повернення дивідендів у межах загальної суми (ліміту), що не може перевищувати 1000000 євро (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення відповідної операції), з урахуванням того, що банк, який обслуговує емітента, зобов'язаний здійснювати операцію з переказу коштів в іноземній валюті з рахунку емітента з метою виплати дивідендів (на рахунок іноземного інвестора/нерезидента за кордоном або на рахунок Центрального депозитарію цінних паперів) з використанням автоматизованої інформаційної системи Національного банку України «Е-ліміти» у порядку, аналогічному до порядку, визначеному в пунктах 95, 97 - 106 розділу X Положення № 5.

Отже, питання здійснення зарахування виплачених дивідендів на рахунок учасника (акціонера) – компанії нерезидента за кордоном відносяться до компетенції Національного банку України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).