Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2025 р. № 3139/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця …. щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків без найманих працівників. Основним видом діяльності є консультування з питань управління, бухгалтерського обліку, маркетингу ефективних комунікацій. Міжнародний коуч   ICF. Плануються оплати на інших фізичних осіб – підприємців.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи необхідно подавати додаток 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок) при оплаті з поточного рахунку фізичної особи – підприємця на поточні рахунки інших фізичних осіб – підприємців з кодом ознаки «157», чи виникає такий обов’язок?

Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це, зокрема самозайнята особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

При цьому самозайнята особа – платник податку, який є, зокрема фізичною особою – підприємцем за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Таким чином, у розумінні Кодексу фізична особа – підприємець є податковим агентом, який зобов’язаний подавати податкову звітність.

Водночас главою ІІ Кодексу визначено порядок подання податкової звітності, зокрема податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 72.1.1.1 п.п. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, інших звітних документах.

Згідно з п. 51.1 ст. 51 Кодексу платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, Розрахунок.

Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015
№ 4, зі змінами (далі – Порядок).

Порядок заповнення показників Додатка 4ДФ (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку, визначений п. 4 розділу IV Порядку.

Враховуючи викладене, оскільки фізична особа – підприємець у розумінні Кодексу є податковим агентом, який у разі нарахування (виплати) доходів на користь іншої фізичної особи – підприємця зобов’язаний подавати податкову звітність контролюючому органу, у Вашому випадку це Розрахунок, незалежно від того, що Кодексом передбачено звільнення Вас від обов'язку нарахування і сплати податку і збору з зазначених доходів, за умови надання фізичною особою – підприємцем копії документів, що підтверджують його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності, а також у разі необхідності витяг з реєстру платників єдиного податку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.