Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.06.2025 р. № 3142/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє. 

Платник податків у зверненні повідомив, що згідно Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий при здійснені повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією та ліквідатора у справах про банкрутство отримує грошову винагороду за виконання цих повноважень.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи виникає в (…) вимога на відображення в Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок) при перерахунку грошової винагороди арбітражному керуючому, якщо даний арбітражний керуючий зобов’язаний самостійно вести облік доходів і витрат від такої діяльності та подавати декларацію про майновий стан за результатами звітного періоду? Якщо так, за якою ознакою доходу?

2. Чи потрібно (…) утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з грошової винагороди арбітражного керуючого, якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність не надає суду копії довідки за формою № 34-ОПП?

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУПБ) арбітражний керуючий – це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Частиною першою ст. 10 КУПБ встановлено, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.

Відповідно до частин першої, другої, третьої та четвертої ст. 30 КУПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається
в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх
12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів під час схвалення плану санації і не може бути меншим за чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі:

5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб;

3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Додаткова винагорода не сплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв’язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.

Витрати арбітражного керуючого, пов’язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому КУПБ, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов’язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – діяльність, зокрема, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст. 178 Кодексу.

Відповідно до п. 178.2 ст. 178 Кодексу доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

При цьому оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 Кодексу).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу
(п. 178.5 ст. 178 Кодексу).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексу для податкового місяця, Розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами та доповненнями, затверджено форму Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового Розрахунку (далі – Порядок).

Щодо першого та другого питань

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».

Таким чином, оскільки (…) як юридична особа у розумінні Кодексу є податковим агентом, який у разі нарахування (виплати) доходів на користь фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, зобов’язаний подавати податкову звітність контролюючому органу, у вашому випадку це Розрахунок, незалежно від того, що Кодексом передбачено звільнення юридичної особи від обов'язку нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з зазначених доходів, за умови надання фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, копії довідки про взяття її на податковий облік як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (форма № 34-ОПП).

Разом з тим, якщо зазначеною фізичною особою не надається вказана довідка, то (…) як юридична особа у разі нарахування (виплати) доходів на користь фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, зобов’язаний виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом щодо нарахування, утримання, сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету, а також подання відповідної звітності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

_______________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.