Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.06.2025 р. № 3178/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення
Товариства щодо деяких питань бюджетного відшкодування та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує задекларувати суму від’ємного значення до бюджетного відшкодування на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, сформованого внаслідок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість (далі – ПДВ), фактично сплачених постачальнику за придбані основні засоби, які в подальшому введені в експлуатацію, кредитними коштами, з кредитного рахунку, відкритого у відповідній банківській установі, про відкриття якого банком не повідомлено контролюючий орган в установленому порядку.

В зв’язку з вищевикладеним, Товариство просить надати відповідь на питання:

Чи має право Товариство, враховуючи описану вище господарську операцію задекларувати у податковій декларації з ПДВ за відповідний період суму від’ємного значення до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Бюджетне відшкодування це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів / послуг (абзац другий пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника, а також дата отримання платником податку товарів / послуг (абзаци другий та третій пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду (абзац п’ятий пункту 198.3 статті 198 розділу V Кодексу).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентується статтею 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума, зокрема підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

Згідно із пунктом 200.4¹ статті 200 Кодексу платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4² статті 200 розділу V Кодексу не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів / послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (підпункт 200.7 статті 200 розділу V Кодексу).

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (підпункт 200.8 статті 200 розділу V Кодексу).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V Кодексу).

Положеннями Кодексу, якими визначено порядок віднесення сум податку до податкового кредиту та декларування суми бюджетного відшкодування, в тому числі на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, передбачено здійснення платіжних операцій з рахунку платника податку на якому обліковуються власні кошти.

Банківські рахунки, відповідно до положень цілей Закону України                   від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про баки і банківську діяльність» (далі –                 Закон № 2121-ІІІ) (зі змінами), це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Під зобов’язаннями банку для цілей Закону № 2121-ІІІ розуміють банківський кредит, відповідно до якого банк зобов’язаний надати певну суму грошей для виконання відповідних платіжних операцій.

З огляду на вище зазначене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, викладених у цьому зверненні Товариства, а також враховуючи зміст раніше наданої індивідуальної податкової консультації, на попередній запит, з аналогічним змістом, ДПС повідомляє.

Щодо питання

Товариство має право віднести до податкового кредиту суми податку, сплачені внаслідок придбання основних засобів, датою списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, якщо таке списання є «першою подією» в розумінні пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу на підставі зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, Товариство має право задекларувати суму бюджетного відшкодування на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

У разі, якщо за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, - за результатами документальної перевірки, у разі відсутності порушень встановлених в ході проведення вище зазначених контрольно-перевірочних заходів, Товариство отримає бюджетне відшкодування на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг.

Обов’язковою умовою при поверненні сум бюджетного відшкодування є сплата включених до податкового кредиту сум податку отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України з рахунку платника – отримувача таких товарів/послуг.

З метою підтвердження факту приналежності до Товариства кредитного рахунку з якого здійснено розрахунок за придбані основні засоби, пропонуємо звернутись з запитом до Національного банку України (далі – НБУ), який відповідно до Конституції України та Закону України від 20 травня 1999 року     № 649-ХІІ «Про Національний банк України» проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, регулює та наглядає за діяльністю банків та небанківських фінансових установ і виконує функції, зокрема відповідно до розроблених Радою НБУ Основні засади грошово-кредитної політики та визначає та проводить грошово-кредитну політику.

Разом з тим положення статті 69 розділу ІІ Кодексу та нормативно-правових актів, які регулюють, порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків / електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503, а також порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, який регулюється Інструкцією, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 визначають, в тому числі обов’язок банку, іншої фінансової установи, небанківських надавачів платіжних послуг щодо надіслання повідомлення про відкриття або закриття рахунку платника   податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття / закриття рахунку встановлений пунктом 69.2 статті 69 розділу ІІ Кодексу.

За невиконання вищезазначеного обов’язку банками або іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг передбачена відповідальність у вигляді накладання штрафу.

Також надавачі платіжних послуг зобов’язані проводити видаткові операції за рахунками, зокрема юридичної особи після взяття рахунків на облік у контролюючому органі.

Зазначені вище норми Кодексу та нормативно-правові акти регулюють взаємовідносини між контролюючими органами та банком, іншою фінансовою установою, небанківського надавача платіжних послуг та мають організаційно-правові засади обміну інформацією щодо відкриття/закриття рахунків / електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей між контролюючими органами та банками, і не містять винятків щодо видів рахунків, стосовно яких мають направлятися повідомлення про відкриття/закриття рахунків до контролюючих органів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу.