Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.06.2025 р. № 3196/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, згідно до системного аналізу судової практики яка надходить до платника, досить значна частина суб’єктів звернення є військовослужбовці, які проходять або проходили військову службу у військових частинах (установах, організаціях). Зазначені суб’єкти найчастіше звертаються за судовим захистом.

З метою правомірності виконання судових рішень та недопущення нанесення збитків державному бюджету платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1.  B частині нарахування військового збору:

1.1. Яку ставку військового збору слід застосовувати до сум грошового забезпечення, нарахування якого здійснено на виконання рішення суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження військової служби особи, яка станом на дату виплати має статус «військовослужбовець» та проходить військову службу у військовій частині (установі, організації), яка здійснює виконання судового рішення?

1.2. Яку ставку військового збору слід застосовувати до сум грошового забезпечення, нарахування якого здійснено на виконання рішення суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження військової служби особи, яка станом на дату виплати має статус «військовослужбовець» та не проходить військову службу у військовій частині (установі, організації), яка здійснює виконання судового рішення (переведений до іншої військової частини (установи, організації))?

1.3. Яку ставку військового збору слід застосовувати до сум грошового забезпечення, нарахування якого здійснено на виконання рішення суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження військової служби особи, яка станом на дату виплати втратила статус «військовослужбовець»?

2. В частині нарахування та компенсації податку на доходи фізичних осіб:

2.1. Яку ставку податку на доходи фізичних осіб слід застосовувати до сум грошового забезпечення, нарахування якого здійснено на виконання рішення суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження військової служби особи, яка станом на дату виплати має статус «військовослужбовець» та проходить військову службу у військовій частині (установі, організації), яка здійснює виконання судового рішення?

2.2. Яку ставку податку на доходи фізичних осіб слід застосовувати до сум грошового забезпечення, нарахування якого здійснено на виконання рішення суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження
військової служби особи, яка станом на дату виплати має статус «військовослужбовець» та не проходить військову службу у військовій частині (установі, організації), яка здійснює виконання судового рішення (переведений до іншої військової частини (установи, організації))?

2.3. Яку ставку податку на доходи фізичних осіб слід застосовувати до сум грошового забезпечення, нарахування якого здійснено на виконання рішення суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження
військової служби особи, яка станом на дату виплати втратила статус «військовослужбовець»?

2.4. Яку ставку податку на доходи фізичних осіб слід застосовувати до нарахованих сум за рішенням суду, які носять компенсаційний характер (компенсація втрати частини доходів, середній заробіток, грошова компенсація за неотримане належне речове майно, компенсація за невикористану відпустку) при умові, що особа на дату виплати має статус «військовослужбовець»?

2.5. Яку ставку податку на доходи фізичних осіб слід застосовувати до нарахованих сум за рішенням суду, які носять компенсаційний характер (компенсація втрати частини доходів, середній заробіток, грошова компенсація за неотримане належне речове майно, компенсація за невикористану відпустку) при умові, що особа на дату виплати втратила статус «військовослужбовець»?

2.6. Чи здійснюється компенсація податку на доходи фізичних осіб, у наведених питаннях в пункті 2.1, 2.2, 2.3, 2.4?

3. B частині нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок):

3.1. Який розмір єдиного внеску слід застосовувати до сум грошового забезпечення, нарахування якого здійснено на виконання рішення суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження військової служби особи, яка станом на дату виплати має статус «військовослужбовець»?

3.2. Який розмір єдиного внеску слід застосовувати до сум грошового забезпечення, нарахування якого здійснено на виконання рішення суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження військової служби особи, яка станом на дату виплати втратила статус
«військовослужбовець»?

4. В частині відображення отриманих доходів за рішенням суду у податковій звітності.

4.1. За якою ознакою доходу необхідно відобразити у додатку 4ДФ Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, i сум утриманих податків, a також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок), суми, виплачені згідно з рішенням суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження військової служби особи, яка станом на дату виплати має статус «військовослужбовець» та проходить військову службу у військовій частині (установі, організації), яка здійснює виконання судового рішення?

4.2. За якою ознакою доходу необхідно відобразити у додатку 4ДФ до Розрахунку суми, виплачені згідно з рішенням суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження військової служби особи, яка станом на дату виплати має статус «військовослужбовець» та не проходить військову службу у військовій частині (установі, організації), яка здійснює виконання судового рішення (переведений до іншої військової частини (установи, організації))?

4.3. За якою ознакою доходу необхідно відобразити у додатку 4ДФ до Розрахунку суми, виплачені згідно з рішенням суду, при умові, що нарахування здійснено за попередні періоди проходження військової служби особи, яка станом на дату виплати втратила статус «військовослужбовець»?

4.4. Як саме відображати у додатку 1 до Розрахунку суми, виплачені згідно з рішенням суду, при умові наявності періоду, за який здійснюється виплата. Тобто, чи відображається нарахований дохід помісячно за вказані періоди судового рішення, чи вносяться зміни до раніше поданих звітів та яка зазначається категорія застрахованої особи за умови нарахування єдиного внеску?

Щодо першого – третього питань

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні регулюються Кодексом, розділом ІV якого встановлено порядок оподаткування доходів фізичних осіб.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу
(п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема:

для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу) (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу)
(п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з тим п. 168.5 ст. 168 Кодексу передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, згідно з нормами якого підлягають компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв’язку з виконанням ними своїх обов’язків під час проходження служби.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464 страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4
Закону № 2464 платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для таких осіб як військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ
«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 25 березня  1992 року
№ 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу».

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є, зокрема, сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, у разі якщо дохід у вигляді виплат, наведених у вашому зверненні, виплачується на підставі рішення суду звільненим військовослужбовцям, то сума такого доходу включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб без урахування положень
п. 168.5 ст. 168 Кодексу, військовим збором за ставкою 5 відсотків та не є базою нарахування єдиного внеску.

У разі якщо виплати за рішенням суду, наведені у вашому зверненні, включаються до грошового забезпечення військовослужбовців під час проходження служби (незалежно від військової частини, де проходить військовослужбовець службу), то суми такого доходу включаються до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням положень
п. 168.5 ст. 168 Кодексу, військовим збором за ставкою 1,5 відсотка, а також є базою нарахування єдиного внеску.

При цьому положеннями Кодексу не передбачено виплату компенсації військового збору як для податку на доходи фізичних осіб.

Водночас повідомляємо, що з питання віднесення виплат, наведених вами у зверненні, до грошового забезпечення військовослужбовців доцільно звернутися до Міністерства економіки України.

Щодо четвертого питання

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст.176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань
не допускається.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у Додатку 2 до Порядку, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу, відображаються податковим агентом у Додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Слід зазначити, що відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність, зокрема, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до
Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені Кодексом.

Додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Податкового розрахунку призначений для щомісячного формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).

Відомості, які містяться в Додатку 1 до Розрахунку належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб.

При цьому слід зазначити, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до Закону № 2464 (п. 1 частини першої ст. 12¹ Закону № 2464).

Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону № 2464).

Пунктом 3 частини першої ст. 12¹ Закону № 2464 визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Разом з тим контролюючі органи здійснюють свою діяльність в межах повноважень та функцій, визначених ст. 19¹ Кодексу та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, зокрема здійснюють контроль за збором та обліком єдиного внеску в розрізі страхувальників, а не застрахованих осіб.

Враховуючи викладене, відомості, які містяться, зокрема, в Додатку 1 до Розрахунку, належать до персоніфікованих даних, тобто таких, що обліковуються в Реєстрі застрахованих осіб.

У зв’язку з чим контроль та роз’яснення щодо відображення таких відомостей відповідно до ст.ст. 12¹, 14¹ Закону № 2464 здійснює Пенсійний фонд України.

Слід зауважити, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства будь-які висновки щодо оподаткування фізичних осіб можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.