Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.06.2025 р. № 3209/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду    звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства стосовно обігу алкогольних напоїв, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з  наступних питань:

1. Чи можлива реалізація Товариством алкогольних напоїв кінцевому споживачу (покупцю) на полицях самообслуговування, в т. ч. з доставкою, без залучення персоналу магазину при передачі товару покупцю, за умови забезпечення   вимоги   щодо   перевірки   віку    покупця    шляхом    електронної

ідентифікації віку покупця та/або перевірки віку за допомогою технічних засобів?

2. Які обов’язкові умови та вимоги повинні бути виконані Товариством для здійснення продажу алкогольних напоїв у зазначений спосіб?
3. Чи вважається дотриманням вимог ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,  спиртових  дистилятів,  біоетанолу,  алкогольних напоїв, тютюнових

виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) формат продажу алкогольних напоїв, за якого така реалізація здійснюється кінцевому споживачу через сканування QR-коду на пляшці і оплату через електронний сервіс (наприклад, Expirenza), з відправкою фіскального чеку покупцю за умови забезпечення перевірки віку покупця за допомогою технічних засобів та/або електронних сервісів?

Щодо зазначених питань

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон № 3817.

Частиною першою ст. 1 Закону № 3817 визначено, що:

алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД (пункт 2 частини першої ст. 1                        Закону № 3817).

ліцензія – право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (пункт 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

місце роздрібної торгівлі – місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним   сервером   центрального   органу   виконавчої   влади,  що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках –  із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної  торгівлі  алкогольними  напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних (пункт 51 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (пункт 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Обмеження щодо продажу, зокрема, алкогольних напоїв встановлені             ст. 71 Закону № 3817.

Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 71 Закону № 3817 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18-річного віку.

Згідно з частиною другою ст. 71 Закону № 3817 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв:

1) у приміщеннях та на територіях закладів освіти, закладів охорони здоров’я (крім ресторанів, розміщених на території санаторіїв);

2) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами (продукцією) дитячого асортименту або спортивними товарами (продукцією), а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

3) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

4) з торгових автоматів;

5) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

6) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

7) з рук, лотків;

8) у споживчих упаковках, що містять менше/більше 20 сигарет, сигарил чи цигарок;

9) у місцях торгівлі, не визначених для торгівлі такими товарами (продукцією);

10) шляхом електронної торгівлі (з використанням засобів дистанційного зв’язку), крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті (пункт десятий частини другої ст. 71 Закону № 3817 набирає чинності  через 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом (з 27 січня 2026 року)) .

Відповідно до частини п’ятої ст. 71 Закону № 3817 якщо у продавця, зокрема, пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або в особи, яка здійснює доставку таких товарів, виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує, зокрема, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, такий продавець чи особа, яка здійснює доставку, зобов’язані звернутися до покупця з вимогою пред’явити паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або посвідчення водія, або інший документ, що підтверджує його вік, або їх електронні копії, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Частиною шостою ст. 71 Закону № 3817 встановлено, що у разі відмови покупця надати один із документів, передбачених частиною п’ятою цієї статті, продаж чи передання такій особі, зокрема, пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв забороняється.

На сьогодні перевірка віку покупця за допомогою технічних засобів та/або електронних сервісів без залучення персоналу магазину або особи, яка здійснює доставку, при продажу та передачі покупцю товару, у т.ч. який розміщений на полицях самообслуговування, Законом № 3817 не передбачена.

Згідно з частиною десятою ст. 71 Закону № 3817 особи, які здійснюють продаж, зокрема, алкогольних напоїв, зобов’язані забезпечити здійснення розрахунків за такими операціями виключно через рахунки, відкриті у надавачів платіжних послуг в Україні.

Отже, суб’єкт господарювання може здійснювати продаж алкогольних напоїв на полицях самообслуговування за наявності місця роздрібної торгівлі, яке відповідає вимогам чинного законодавства, із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО у встановленому Законом № 265 порядку та з обов’язковою видачею/ надсиланням споживачу відповідного розрахункового документа із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), за наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та з обов’язковим дотриманням вимог ст. 71 Закону № 3817, зокрема, дотриманням обмежень щодо віку покупця, здійснення розрахунків за такі товари виключно через рахунки, відкриті у надавачів платіжних послуг в Україні.

Пунктом 24 частини другої ст. 73 Закону № 3817 встановлено розмір фінансових санкцій у вигляді штрафу за порушення вимог статті 71 Закону          № 3817 -  3 мінімальні заробітні плати, встановлені законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Згідно з частиною четвертою ст. 73 Закону № 3817 штрафні санкції за порушення норм, зокрема, частини першої, пунктів 1-9 частини другої ст. 71 Закону № 3817, застосовують та стягують не податкові органи, а інші органи виконавчої влади.

Частиною другою ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП) передбачена відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також за продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку.

Статтею 244⁴ КУАП встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (зокрема, частина друга ст. 156 КУАП - стосовно правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм)).

Стаття 255 КУАП встановлює осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Так, за порушення ст. 156 Кодексу у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. 218 - 221 цього КУАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи:

органів Національної поліції (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Враховуючи зазначене вище, контроль за дотриманням вимог ст. 71 Закону № 3817 в частині продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18-річного віку, а також застосування та стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу за таке порушення, передбачених пунктом 24 частини другої ст. 73 Закону № 3817, здійснюють Нацполіція та/або Держпродспоживслужба.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).