Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства … щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Без надання документів що підтверджують право власності на нерухоме майно Товариство проінформувало, що є власником нежитлової будівлі загальною площею 4295,1 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, …. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 0000000000000), відповідно до правовстановлюючих документів тип будівлі визначено 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості».
Товариство повідомило, що частина приміщень будівлі здається в оренду на підставі договорів оренди і за передані в оренду частини приміщень Товариство нараховує і сплачує Податок.
Посилаючись на підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (далі – підпункт «є» підпункту 266.2.2 Кодексу) Товариство запитує чи потрібно нараховувати і сплачувати Податок за площу даху будівлі, яка передана в оренду для встановлення дахової сонячної електростанції.
Оскільки до звернення не надані документи, які підтверджують права власності Товариства на об’єкти нерухомого майна, то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного питання.
Порядок нарахування та сплати Податку врегульовано статтею 266 Кодексу. Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
Згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, для права застосування для об’єкту нерухомості норми, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:
основний вид діяльності має класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;
будівлі мають бути віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, використовуватися за призначенням у господарській діяльності та не здаватися в оренду, лізинг, позичку.
Класифікатор, який набрав чинності з 01.01.2024, затверджено наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000».
Згідно з Класифікатором до групи 125 «Промислові та складські будівлі» відносяться клас 1251 «Промислові будівлі» до якого належать будівлі, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні, тощо та клас 1252 «Резервуари, силоси та склади» – резервуари та ємності; резервуари для нафти та газу; силоси для зерна, цементу та інших сухих продуктів; холодильники та спеціальні склади; складські майданчики.
Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Товариства визначено 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель», який відноситься до розділу 41 «Будівництво будівель» секції F «Будівництво» ДК 009:2010.
Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє власника нерухомості права при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати положення підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу за весь об’єкт.
При цьому звертаємо увагу, що виключення з переліку об’єктів оподаткування, передбачене підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, стосується будівель та споруд, а не їх частин.
Оскільки Товариство, як власник майна надає частину площі об’єкту нерухомості в оренду ( в т.ч. і дах будівлі), то у Товариства виникає обов’язок з нараховування та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю площу об’єкту нерухомості.
Враховуючи зазначене, на Товариство, як власника Будівлі, не поширюється положення підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу.
Додатково повідомляємо, що Кодексом передбачена можливість подання уточнюючих розрахунків з Податку, відповідно до статті 50 Кодексу (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) до податкової декларації за формою, чинною на час подання такого розрахунку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |