Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.06.2025 р. № 3292/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно напрямків використання спирту етилового, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що основними видами діяльності є виробництво сухарів і сухого печива, борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого та нетривалого зберігання, виробництво хліба та хлібобулочних виробів.

У процесі виготовлення тортів і тістечок нетривалого зберігання відповідно до рецептури додавався спирт етиловий харчовий. У 2022 році у зв’язку з початком збройної агресії росії проти України виробництво тортів та тістечок  суттєво скоротилось і  повністю було призупинено в першій половині 2023 року, в результаті чого на балансі підприємства обліковуються залишки спирту етилового.

Товариство не займається оптовим чи роздрібним продажем спирту етилового та не мало і не має ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, не подавало довідки про цільове використання спирту етилового.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з  наступних питань:

 1. Чи може Товариство використовувати залишки спирту, що обліковуються, для проведення лабораторних досліджень, оскільки підприємство має власну лабораторію, в якій проводить контроль якості продукції в межах виробничого процесу, а саме, для знезараження поверхонь  та лабораторного посуду в процесі проведення досліджень?

2.   Чи може Товариство з причини тривалого зберігання спирту етилового здійснити списання втрат в межах природного убутку у зв’язку з процесом випаровування спирту етилового?

3.    Чи може Товариство передати спирт, що обліковується як залишок, компанії з виробництва продукції з використанням спирту етилового в рецептурі продукції?

Щодо питань 1, 3

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Основні засади регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, спиртом етиловим, а також посилення боротьби з його незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Частиною першою ст. 1 Закону № 3817  визначено, що:

ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (п. 40 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

оптова торгівля спиртом етиловим - діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спирту етилового іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, або суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим та використовують його для виробничих потреб або для особистого некомерційного використання, або суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв (п. 61 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

спирт етиловий - спирт, що класифікується в товарних позиціях 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та вироблений із сільськогосподарської продукції або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями (п. 80 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Основні вимоги до оптової торгівлі спиртом етиловим передбачено ст.12 Закону № 3817.

Частиною другою ст. 12 Закону № 3817 визначено, що оптова торгівля на території України спиртом етиловим суб’єктами господарювання, які не є виробниками спирту етилового, здійснюється за наявності у них ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.

Оптова торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом здійснюється за умови внесення місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру місць зберігання (частина дев’ята  ст. 12 Закону № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 3817 роздрібна торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом забороняється, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною другою ст. 13 Закону № 3817 спирт етиловий, що використовується як лікарський засіб, та спиртові або водно-спиртові настої реалізуються в роздріб виключно через аптеку у флаконах з медичного скла об’ємом не більше 0,1 літра, крім таких лікарських засобів, як бальзами.

Отже, суб’єкт господарювання, у якого відсутня ліцензія на оптову торгівлю спиртом етиловим, може використати придбаний спирт етиловий для власних виробничих потреб або для особистого некомерційного використання.

Реалізація (передача) спирту етилового без наявності відповідних дозвільних документів законодавством не передбачена.

Щодо питання 2

Вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 77 «Про затвердження вимог до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового та норм втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом», (далі – Постанова № 77).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 77 ці вимоги встановлюються до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування всіх видів спирту етилового, зазначених у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 77 облік спирту етилового повинен вестися згідно з визначеними на підприємстві системою і формами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»      (далі – Закон № 996) з урахуванням особливостей, визначених Кодексом та цими вимогами.

Вимогами затверджені норми втрат спирту етилового під час зберігання в залежності від регіону України, періоду зберігання, умов зберігання та способу транспортування в межах підприємства.

Згідно з п. 11 Постанови № 77 з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку спирту етилового проводиться інвентаризація спирту етилового, зокрема інвентаризація, що проводиться щомісяця на 1 число, відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 2 вересня 2014 р. № 879.

Якщо за результатами інвентаризації виявлено нестачу спирту етилового в межах втрат, затверджених Постановою № 77, які виникли, зокрема, під час його зберігання, суб’єкт господарювання здійснює списання таких втрат у порядку, встановленому законодавством.

Отже, Товариство може здійснити списання фактичних втрат спирту етилового, які виникли під час зберігання такого спирту етилового в межах норм, затверджених Постановою № 77.

Слід зазначити, що для надання вичерпної відповіді щодо можливого списання втрат спирту етилового в процесі тривалого зберігання необхідно мати інформацію щодо його сорту, кількості в декалітрах безводного спирту та термінів зберігання.

Лист ДПС України просимо вважати недійсним.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.