Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг нерезидентом фізичним особам в Україні та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Компанія, яка є резидентом Ірландії, уклала угоду про розповсюдження програмних продуктів з розробниками – резидентами (далі – Угода), згідно з якою Компанія надає послуги маркетплейсу, на якому здійснюється продаж продуктів розробника (доступ до програмних продуктів розробника, наприклад, до веб-сайту або додатку для перегляду/ прослуховування контенту) кінцевим користувачам – фізичним особам, які знаходяться в Україні.
Зазначена вище Угода є загальнодоступною та розміщена на вебсайті Компанії.
Згідно з пунктами 3.1 та 3.4 Угоди Компанія може діяти у якості агента або зареєстрованого продавця продуктів, які продаються або надаються користувачам послуг маркетплейсу у країнах, перелік яких наведений у додатку до Угоди. Розробник є зареєстрованим продавцем своїх продуктів через маркетплейс Компанії усім іншим користувачам.
При цьому, Україна не входить до переліку країн, на території яких Компанія виступає як зареєстрований продавець (агент) таких продуктів розробника.
Угодою також передбачено, що на території України Компанія є відповідальною за нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.
Компанія зареєстрована як платник ПДВ та здійснює нарахування і сплату податку за ставкою 20 відс. із продажу в маркетплейсі програмних продуктів розробників користувачам з України.
Окремі рахунки на оплату, які Компанія надсилає користувачам, містять інформацію про перелік наданих електронних послуг та їх фактичного постачальника – розробника.
Враховуючи викладене, Компанія просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи є Компанія стороною, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ при здійсненні постачання (продажу) програмних продуктів розробників фізичним особам через маркетплейс?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Термін «електронні послуги» та види таких послуг визначено у підпункті 14.1.565 пункті 14.1 статті 14 розділу І ПКУ. Так, під електронними послугами розуміються послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.
До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:
а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;
б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;
в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;
г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;
ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);
д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;
е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема особа-нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.
Положення вказаного підпункту ПКУ не поширюється на нерезидентів, які:
постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 186.31 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг.
При цьому, місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:
для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб'єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб'єкта господарювання;
для отримувача послуг – фізичної особи, яка не зареєстрована як суб'єкт господарювання, – за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи – отримувача послуг.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг нерезидентами – платниками ПДВ фізичним особам на митній території України визначено у статті 2081 розділу V ПКУ.
Абзацом другим пункту 2081.1 статті 2081 розділу V ПКУ визначено, що якщо електронні послуги на митній території України постачаються фізичній особі через посередника, то для цілей оподаткування ПДВ вважається, що посередник є постачальником таких електронних послуг. На такого посередника, якщо він є особою – нерезидентом, поширюються правила оподаткування, встановлені статтею 2081 розділу V ПКУ.
Положення абзацу другого пункту 2081.1 статті 2081 розділу V ПКУ не поширюються на осіб – нерезидентів, які постачають електронні послуги за посередницькими договорами у разі, якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника.
Згідно з пунктом 2081.6 статті 2081 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання особою-нерезидентом, зареєстрованою як платник податку відповідно до 2081.2 статті 2081 розділу V ПКУ, електронних послуг визначається виходячи з вартості таких послуг. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до вартості електронних послуг, крім операцій, звільнених від оподаткування ПДВ.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
З огляду на норми статті 2081 розділу V ПКУ порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання електронних послуг фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України, безпосередньо залежить від умов постачання (продажу) таких послуг та від статусу нерезидента.
Якщо постачання (продаж) фізичним особам електронних послуг на митній території України здійснюється через мережу Інтернет із залученням посередника – нерезидента (в тому числі через маркетплейс Компанії), то такий нерезидент у розумінні пункту 2081.1 статті 2081 розділу V ПКУ вважається постачальником цих послуг і, відповідно, обов’язок щодо нарахування та сплати ПДВ виникає у такого нерезидента.
Водночас, у разі недотримання умов, визначених пунктом 2081.1 статті 2081 розділу V ПКУ, такий посередник – нерезидент не вважатиметься постачальником електронних послуг і, відповідно, за вказаною вище операцією обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань та складання податкової накладної на користувача і реєстрації її в ЄРПН виникає у фактичного постачальника таких послуг (за умови, що така операція є об’єктом оподаткування ПДВ).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |