Державна фіскальна служба України розглянула лист про надання індивідуальної податкової консультації щодо складання акцизних накладних при реалізації пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів, і повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) реалізація пального - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Тобто у разі передачі (відпуску, відвантаження) суб’єктами господарювання (крім виробників) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно) такі операції не розглядаються, як операції з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Водночас відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу виробник пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно) зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання (крім виробників) у разі здійснення виключно операцій з передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), не є платниками акцизного податку та на них, відповідно, не поширюються норми Кодексу щодо обов’язкового складання і реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Якщо такі суб’єкти господарювання (крім виробників) зареєстровані платниками акцизного податку, вони не зобов’язані складати акцизну накладну на обсяги передачі (відпуску, відвантаження) такого пального.
В свою чергу п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Кодексу встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 Кодексу).
Відповідно до п. 49.2 прим. 1 ст. 49 Кодексу платники, зокрема визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (тобто особи, які реалізують пальне) зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |