Державна фіскальна служба України розглянули листи платника щодо нарахування комісіонером-резидентом ПДВ при отриманні маркетингових послуг від нерезидента та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відповідно до підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПКУ маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);
Згідно із підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ. Місцем постачання послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ якими визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Зважаючи на те, що маркетингові послуги не належать до категорій послуг, визначених пунктами 186.2 та 186.3 статті 186 ПКУ, місцем постачання таких послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 ПКУ є місце реєстрації постачальника.
Згідно із підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Враховуючи викладене, у разі здійснення операції з постачання маркетингових послуг нерезидентом, місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому нерезидент зареєстрований як суб’єкт господарювання, або у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. При цьому така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Водночас згідно із підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Базою оподаткування для послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ (пункт 189.4 статті 189 ПКУ).
Отже, у комісіонера постачанням послуг вважається операція з передачі комітенту результатів послуг (наприклад, маркетингових), придбаних цим комісіонером за дорученням комітента у третіх осіб.
Крім того, згідно зі статтею 1013 Цивільного кодексу України у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).
Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ є об’єктом оподаткування.
Таким чином, постачання комісіонером послуг, пов’язаних з виконанням договору комісії (у тому числі передача від комісіонера до комітента результатів послуг, придбаних цим комісіонером за дорученням комітента), є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Отже, на дату першої події комісіонер має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, порядок визначення якої регулюється нормами статті 188 ПКУ, зокрема із договірної (контрактної) вартості послуг, та незалежно від того, що постачальниками послуг, що передаються комітенту, є неплатники ПДВ.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |
Коментар до цієї ІПК читайте у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 35 за 2018 р. на стор. 19.