Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення та відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) надає податкову консультацію.
Відповідно до п. 12.4.1 ст. 12 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених ПКУ.
До місцевих податків належить єдиний податок (п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. ЮПКУ).
Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок (п. 10.2
ст. ЮПКУ).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що рішення про встановлення місцевих податків і зборів має бути офіційно оприлюднено відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). У іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до п. 1 ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 „Про місцеве самоврядування в Україні” (із змінами та доповненнями) акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Отже, якщо органом місцевого самоврядування, із дотриманням вимог п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ, в межах наданих йому повноважень, протягом звітного року внесені зміни до прийнятого рішення за встановленими ставкам єдиного податку для платників першої та другої груп, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Обов’язок щодо сплати єдиного податку за новими ставками у платників єдиного податку першої та другої груп виникає з урахуванням строків, визначених ст. 12 ПКУ.
Водночас з 1 січня 2017 року набрали чинності Закони України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році” (далі - Закон №1791) та від 21 грудня 2016 року №1797-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, якими збережено існування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та лише уточнено порядок встановлення ставок єдиного податку для платників першої та другої груп.
Змінами до п.п. 293.1 та 293.2 ст. 293 ЇЖУ визначено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.
Відповідно до п. 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1791 у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п 12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Таким чином, для місцевих органів влади створено умови для перегляду та встановлення з 1 січня 2017 року ставок місцевих податків та зборів, з урахуванням внесених змін до законодавства.
Рішенням Кам’янської міської ради 19 сесії VII скликання від 29.09.2017 № 834-19/VII встановлено ставку для всіх платників єдиного податку другої групи - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січні податкового року, яке набрало чинності з 01.12.2017.
Отже, для платників єдиного податку другої групи, які здійснюють діяльність на території Кам’янської міської ради, з грудня 2017 року (до внесення відповідних змін) ставка єдиного податку становить 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січні податкового року.
Відповідно до п.52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |