Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ВIННИЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.03.2018 р. № 829/ІПК/08/02-32-12-03

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку

Головне управління ДФС у Вінницькій області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Фонду про надання індивідуальної податкової консультації, повідомляє.

Фонд (без надання правовстановлюючих документів) поінформував, що користується земельними ділянками на праві постійного користування, а також земельними ділянками, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (офісні приміщення), в тому числі у багатоквартирних житлових будинках (частини нежитлових приміщень та вбудовано-прибудовані приміщення) (далі - Об’єкти), власником яких є Фонд.

Фонд просить надати роз’яснення про наявність у. нього обов’язку зі справляння земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, а також за земельні ділянки, на яких розташовані Об’єкти, що перебувають у власності Фонду.
Фонд не надав інформації про вжиття ним заходів щодо формування земельних ділянок під Об’єктами та набуття відповідного права на такі земельні ділянки.

Сплата земельного податку здійснюється власниками земельних ділянок та постійними землекористувачами за даними державного земельного кадастру (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14, п. 286.1 ст. 286 Кодексу), орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності — орендарями таких земельних ділянок за договорами оренди землі (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Перелік юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено нормами ст. 282 Кодексу, до кола яких Фонд не належить.

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належить, зокрема, прийняття рішень про встановлення ставок та надання податкових пільг зі сплати податків (п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 та п. 284.1 ст. 284 Кодексу), проте не дозволяється органам місцевого самоврядування встановлювати індивідуальні пільги та пільгові ставки (п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Таким чином, за земельні ділянки, що належать Фонду на праві постійного користування, земельний податок сплачується на загальних підставах за ставками, встановленими та оприлюдненими рішеннями органів місцевого самоврядування (залежно від розташування земельних ділянок, їх цільового призначення), які чинні станом на 01.08.2017року та в 2018 році.

Земельна ділянка, як об’єкт щодо якого застосовується принцип платності в рамках визначених законодавством податкових відносин, виникає за результатом її формування, у порядку ст. 79 і Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс), як об’єкту цивільних прав.

В результаті виконання процедур ст. 791Земельного кодексу для конкретної земельної ділянки ідентифікуються такі встановлені ст. 7 Кодексу елементи податку як: платник - власник або користувач; об’єкт оподаткування - межі та площа; база оподаткування - нормативна грошова оцінка; ставки, тобто всі елементи, що є необхідними для обчислення податкових зобов’язань з Плати.

Використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням права власника, наприклад, громади, на отримання економічної вигоди від володіння таким об’єктом майна.

Звертаємо увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування Плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки.

Зокрема суб’єктів, які, порушуючи ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 року, а також від 30.11.2016 року зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. ст. 1166,1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Фонд також зацікавлений у з’ясуванні питання, чи є він платником Податку за вказані Об’єкти, розмір ставок Податку з 01.08.2017 та у 2018 році та правомірність застосування коефіцієнта 0,5 до ставок Податку у 2017 році.

Оскільки фактичне головне призначення кожного конкретного об’єкта нерухомості обчислюється у порядку, Державним класифікатором, будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року № 507 (далі -Класифікатор), із використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення, то Фонду доцільно звернутись до органу, уповноваженого на ведення Класифікатора, за отриманням необхідного висновку про таке призначення.

Встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Кодексу -виключна компетенція сільських, селищних, міських рад (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Вирішення питання встановлення місцевих податків і зборів належить до повноважень місцевих рад (п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі - Закон) визначено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків на 2017 рік відповідно до цього Закону встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки Податку застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

З огляду на викладене та керуючись нормами п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону до моменту прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок Податку на 2017 рік ставка Податку обчислюється Фондом як добуток ставки Податку, встановленої відповідним органом місцевого самоврядування на 2017 рік, та коефіцієнта 0,5.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).