Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2018 р. № 873/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула Ваш письмовий запит від 12.02.2018 (вх. в ДФС № 2259/ФОП від 20.02.2018) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо встановлення максимальної ставки єдиного податку та повідомляє.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

Фізична особа - підприємець самостійно обирає спрощену систему оподаткування та реєструється платником єдиного податку, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 Кодексу.

Відповідно до ст.293 Кодексу ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

Відповідно до п.293.7 ст.293 Кодексу у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Згідно зі ст. 5 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі -Закон № 755) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців проводиться державним реєстратором за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ст.1 Закону № 755 місце проживання фізичної особи - це житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певного адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою -підприємцем.

Пунктом 45.1 ст. 45 Кодексу визначено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Фізична особа — підприємець до податкового органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця.

При цьому господарську діяльність вона може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в якій розташована її податкова адреса, і в цьому випадку сплачується максимальний розмір ставки єдиного податку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Директор Департаменту