Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2018 р. № 898/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань ведення обліку товарних запасів, та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, та вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Обов’язки платника податків встановлено ст. 16 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Так, платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу), а також забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Кодексом (п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Кодексу).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Порядок ведення Книги затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 із змінами (далі - Порядок).
Відомості, які платник податку заносить до Книги у розділі II «Витрати», визначено п. 6 Порядку.

Так, у графах 2 і 3 Книги відображаються витрати, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість, у тому числі суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються платникам податку; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (п.п. 2) п. 6 Порядку).

Відповідно до п. 12 ст. З Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому зазначаємо, що поняття «запаси», а також порядок їх обліку визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 (зі змінами) (далі — Стандарт 9 «Запаси).

Отже, фізична особа - підприємець має право вести облік товарних запасів з використанням Стандарту 9 «Запаси».

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.